Птаха

Man Vi

Ой хто ж то блукає лісними стежками? Хто ловить долонями спів солов'я? Коли поєднались очима й думками? Коли ж-то я взнав, що ти будеш моя? Маленькая пташка на твоїм зап'ясті. Побиті крилечка у нашій душі. Нестерпно солодке, нестримне "кохати" Крізь вічні століття зв'язало всі дні. Ми стрінемось там, де надія скрізь є Торкнися каміння — і тонкою річкою Полину до тебе. Кохання живе! Послухай, як чисто бринить його стрічка! Торкнуся і я — та й забудеться все Забуду про вітер , що віє край серця. Побачу відразу себе і тебе На птасі величній із твого зап'ястя.

2018-10-13 00:13:00

Інші вірші поета

А люди як люди Надряпати б на язиці Altanka Іти своїм шляхом

Інші поети

alexanaxdr

@alexanaxdr

Molaa Nori

@Molaa

Меліса

@kolucha

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

12124

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

8002