Птаха
Man Vi
Ой хто ж то блукає лісними стежками? Хто ловить долонями спів солов'я? Коли поєднались очима й думками? Коли ж-то я взнав, що ти будеш моя? Маленькая пташка на твоїм зап'ясті. Побиті крилечка у нашій душі. Нестерпно солодке, нестримне "кохати" Крізь вічні століття зв'язало всі дні. Ми стрінемось там, де надія скрізь є Торкнися каміння — і тонкою річкою Полину до тебе. Кохання живе! Послухай, як чисто бринить його стрічка! Торкнуся і я — та й забудеться все Забуду про вітер , що віє край серця. Побачу відразу себе і тебе На птасі величній із твого зап'ястя.
2018-10-13 00:13:00
7
0
Інші вірші поета
Надряпати б на язиці Паву(к)тина Я (Волонтер) The Myth
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
7653
@7653
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2538
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567