Птаха
Ой хто ж то блукає лісними стежками? Хто ловить долонями спів солов'я? Коли поєднались очима й думками? Коли ж-то я взнав, що ти будеш моя? Маленькая пташка на твоїм зап'ясті. Побиті крилечка у нашій душі. Нестерпно солодке, нестримне "кохати" Крізь вічні століття зв'язало всі дні. Ми стрінемось там, де надія скрізь є Торкнися каміння — і тонкою річкою Полину до тебе. Кохання живе! Послухай, як чисто бринить його стрічка! Торкнуся і я — та й забудеться все Забуду про вітер , що віє край серця. Побачу відразу себе і тебе На птасі величній із твого зап'ястя.
2018-10-13 00:13:00
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2626