Ми народилися не в ту епоху
Man Vi
Ми народилися не в ту епоху Навколо темрява і злі вовки Можливо, тут і бились за свободу, Але не взяли ніц, окрім смоли. І дим по-вбивчому куди чорніший: У наший час він білий, наче сіль. А цей все суне й суне в руки нішу, Каміння повну, диких ворожінь. Блукаємо, наскрізно обійнявшись, Вглядаємось у дике темне поле, В його приховані від сну пастки. Я повиватиму твої злі рани, Немов дітей, що загубила доля, Допоки не глядітимуть на сни.
2019-06-08 10:02:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Арвен
Красивый стих 😍и мысль глубокая.
Відповісти
2019-06-08 22:29:32
1
Man Vi
@Арвен спасибо))) 😊
Відповісти
2019-06-09 00:29:57
1
Інші вірші поета
Сталось... Різнобожжя і чашка Ідея Тече річка, тече швидко
Інші поети
سٰـآيْ
@saejinee_exo
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2392
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4269