Ми народилися не в ту епоху
Man Vi
Ми народилися не в ту епоху Навколо темрява і злі вовки Можливо, тут і бились за свободу, Але не взяли ніц, окрім смоли. І дим по-вбивчому куди чорніший: У наший час він білий, наче сіль. А цей все суне й суне в руки нішу, Каміння повну, диких ворожінь. Блукаємо, наскрізно обійнявшись, Вглядаємось у дике темне поле, В його приховані від сну пастки. Я повиватиму твої злі рани, Немов дітей, що загубила доля, Допоки не глядітимуть на сни.
2019-06-08 10:02:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Арвен
Красивый стих 😍и мысль глубокая.
Відповісти
2019-06-08 22:29:32
1
Man Vi
@Арвен спасибо))) 😊
Відповісти
2019-06-09 00:29:57
1
Інші вірші поета
Окрім нас Зап'ястки Дихання Інтерв'ю
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
SLIM TAKO SHELLI
@Ladiikeiii
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4405
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2039