Venenum

Man Vi

Ти знову пливеш у повітрі й думках, Неначе яд, труїш і дуриш мій мозок Тендітним обличчям своїм по ночах, У снах накриваєш морозом. У синій лиш сукні, холоднії очі Б'ють все і не все, мов байдужості лід. Бажання якби ж то роздіти доголу - Чекав, дожидався, та, певно, не слід. Усе то - картина, лиш манія слів, Яких і не вистачить, щоб осягнути, Звучати як міг би, співати заспів Без страху кохати й омани розлуки. Ілюзія вроди моїх всіх діянь, Коли я тягнувся крізь сталі і двері До твойого серця, краси, почувань, - Розплилась й упала, мов двері сталеві.

2018-06-14 18:18:04

Інші вірші поета

Роз до ріжжя Погляд #мої_демони Іти своїм шляхом

Інші поети

Rúben Magalhães

@RuMagalhaes

Poet of Dark Rose

@Poet_of_Dark_Rose

Vici Queen

@BlackBeauty17

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2335

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16701