Кава зі снігом
Man Vi
Ми бачили краплю на снігу Гадали неначе на каві. Сказала, що жить я не вмію, А ти — діставатися правди. Сказала, що втомлена вже Гадати на пальцях всім долі. Пішла — і лишилась лише Бентега і міни у горлі. А що як взірвуться, підхоплені, Всіма почуттями посипляться? Будемо відтінками злості, Яких не торкнулась мутація? Зігріти б обмерзлії пальці, Котрі обпеклися так вміло. Будемо сидіти, заблукані, І пити ту каву зі снігом.
2019-01-29 20:44:25
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
дякую))) 😊
Відповісти
2019-01-30 10:18:08
Подобається
Інші вірші поета
Резонанс Сни Сталось... Терези
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
6209
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10709