Кава зі снігом
Ми бачили краплю на снігу Гадали неначе на каві. Сказала, що жить я не вмію, А ти — діставатися правди. Сказала, що втомлена вже Гадати на пальцях всім долі. Пішла — і лишилась лише Бентега і міни у горлі. А що як взірвуться, підхоплені, Всіма почуттями посипляться? Будемо відтінками злості, Яких не торкнулась мутація? Зігріти б обмерзлії пальці, Котрі обпеклися так вміло. Будемо сидіти, заблукані, І пити ту каву зі снігом.
2019-01-29 20:44:25
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
дякую))) 😊
Відповісти
2019-01-30 10:18:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9192
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2505