Відображення

Man Vi

Що б ви сказали дзеркалу якби воно заговорило? Випило пива кави віскі неважливо... Закусить це все вашою тишею Гляне мов мати А ти — малий — розбив улюблену вазу І тепер збиратимеш всю ніч уламки Роздивлятимешся у світлі Місяця Своє відображення Глянь ще раз на Місяць Вдихне і видихне разом з тобою Бо ми усі лише відображення

2020-05-12 23:36:21

Інші вірші поета

Інтерв'ю Я (не) відпускаю Резонанс Символ пустоти

Інші поети

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Emily Prime

@Emily_Prime

Thomas Agud

@thomasagud

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1901

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4696