Пожирає затхле до смерті повітря

Man Vi

Пожирає затхле до смерті повітря Розбавлене сонцем Воно падає в прірву Стою на балконі над гаміром шин Чекаючи смерті Нового народження За ним мало б статися сяйво, Про це написали як диво "Це ж лише лампочка бахнула", — шепочу перерізаним горлом. Подивлюся в стелю лікарні, Згадаю як скло запалало зрадливе Неначе Ікар Поки Дедал сурмив у пляшку з вином. Про це написали як диво Бо вижив Кожен назвав це долею випадку Кармою, щастям Бо правильно харчуюсь, займаюся спортом Тому і вистояв Був сильний духом А мені ж потрібна смерть Та ще одне нове народження. 25.09.2022 (18:20)

2022-10-26 15:22:43

Інші вірші поета

Невдалий вечір Відлуння міста Терези burning...

Інші поети

Anasteicha Rein

@Anasteicha_Rein

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

jxsx_ kxlsxw

@jxsx_kxlsxw

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1535

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1430