Пожирає затхле до смерті повітря

Man Vi

Пожирає затхле до смерті повітря Розбавлене сонцем Воно падає в прірву Стою на балконі над гаміром шин Чекаючи смерті Нового народження За ним мало б статися сяйво, Про це написали як диво "Це ж лише лампочка бахнула", — шепочу перерізаним горлом. Подивлюся в стелю лікарні, Згадаю як скло запалало зрадливе Неначе Ікар Поки Дедал сурмив у пляшку з вином. Про це написали як диво Бо вижив Кожен назвав це долею випадку Кармою, щастям Бо правильно харчуюсь, займаюся спортом Тому і вистояв Був сильний духом А мені ж потрібна смерть Та ще одне нове народження. 25.09.2022 (18:20)

2022-10-26 15:22:43

Інші вірші поета

Зламаний годинник Обіймати троянду N E Z A B U D K A Тобі пора йти

Інші поети

Люблю Ковбасу

@sssasanyas

قطة صغيرة

@Psycho_Kitt

Aila

@aila4u

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

16167

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5235