Пожирає затхле до смерті повітря
Пожирає затхле до смерті повітря Розбавлене сонцем Воно падає в прірву Стою на балконі над гаміром шин Чекаючи смерті Нового народження За ним мало б статися сяйво, Про це написали як диво "Це ж лише лампочка бахнула", — шепочу перерізаним горлом. Подивлюся в стелю лікарні, Згадаю як скло запалало зрадливе Неначе Ікар Поки Дедал сурмив у пляшку з вином. Про це написали як диво Бо вижив Кожен назвав це долею випадку Кармою, щастям Бо правильно харчуюсь, займаюся спортом Тому і вистояв Був сильний духом А мені ж потрібна смерть Та ще одне нове народження. 25.09.2022 (18:20)
2022-10-26 15:22:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2499
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9262