Пожирає затхле до смерті повітря
Man Vi
Пожирає затхле до смерті повітря Розбавлене сонцем Воно падає в прірву Стою на балконі над гаміром шин Чекаючи смерті Нового народження За ним мало б статися сяйво, Про це написали як диво "Це ж лише лампочка бахнула", — шепочу перерізаним горлом. Подивлюся в стелю лікарні, Згадаю як скло запалало зрадливе Неначе Ікар Поки Дедал сурмив у пляшку з вином. Про це написали як диво Бо вижив Кожен назвав це долею випадку Кармою, щастям Бо правильно харчуюсь, займаюся спортом Тому і вистояв Був сильний духом А мені ж потрібна смерть Та ще одне нове народження. 25.09.2022 (18:20)
2022-10-26 15:22:43
3
0
Інші вірші поета
Опіки Роз до ріжжя The Myth Відлуння міста
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Asker Nerys
@Asker_Nerys
your_name
@your_name
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4670
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2436