Тихий шепіт темних митей
Тихий шепіт темних митей Вгору звуть плюща листву. Я ж у світлі смолоскипа Пишу лист своєму сну. Ренесансні рандеву, Плаття біле з оксамиту Одягнеш — а я горю; Легкий вітер дасть не тліти. Полони мене в саду, Де співатимеш, мов ангел. Крила хочу я відчуть, Як будеш все чарувати. Чари сі залиш мені, Поклади у сонні очі. Може б бачив щось у снах, Та крім тебе ніц не хочу.
2020-07-10 12:59:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3124
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5551