Тихий шепіт темних митей
Тихий шепіт темних митей Вгору звуть плюща листву. Я ж у світлі смолоскипа Пишу лист своєму сну. Ренесансні рандеву, Плаття біле з оксамиту Одягнеш — а я горю; Легкий вітер дасть не тліти. Полони мене в саду, Де співатимеш, мов ангел. Крила хочу я відчуть, Як будеш все чарувати. Чари сі залиш мені, Поклади у сонні очі. Може б бачив щось у снах, Та крім тебе ніц не хочу.
2020-07-10 12:59:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3584
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13139