Тихий шепіт темних митей
Man Vi
Тихий шепіт темних митей Вгору звуть плюща листву. Я ж у світлі смолоскипа Пишу лист своєму сну. Ренесансні рандеву, Плаття біле з оксамиту Одягнеш — а я горю; Легкий вітер дасть не тліти. Полони мене в саду, Де співатимеш, мов ангел. Крила хочу я відчуть, Як будеш все чарувати. Чари сі залиш мені, Поклади у сонні очі. Може б бачив щось у снах, Та крім тебе ніц не хочу.
2020-07-10 12:59:43
3
0
Інші вірші поета
Не рвіться ви, життя нитки Каменепад Мовби Напевно...
Інші поети
Едрін
@sad_fox
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4074
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2372