Квітка у дороги
Margarita20
Дорожня пил опускався в тиші На землю суху в темряві ночі. І там, їй охоплений, тихесенько ріс Квітка у дороги - хранитель всіх мрій. Вона сльози дощу в серцевину ввібрала, Вона чула, як вітер з дорогою шепотів Про тих, хто в пустелі, в горах і морях Так марив про життя на райських полях. Вона бачила, як сонце сушило стежку, Як мандрівник втомлений твердив: "Не можу! Тут краю не видно, не видний привал "... Квітка у дороги йому сили дала. Квітка у дороги, тобі поклонюся, Шкода тільки, що Неба з тобою не молюсь - Різна молитва людей і квітів ... Але щастя ми просимо часом і без слів.
2018-11-04 16:38:31
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Asteriya
Гарний вірш 😊 Лише треба попрацювати над помилками :) І все буде 👍
Відповісти
2018-11-04 16:40:19
1
Margarita20
@Asteriya ок)
Відповісти
2018-11-04 16:40:31
2
Asteriya
@Margarita20 )))
Відповісти
2018-11-04 16:40:48
1
Інші вірші поета
Життя - це гра! Під гілкою омели Душа Я в собі людяність вб'ю...
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9044