Квітка у дороги
Margarita20
Дорожня пил опускався в тиші На землю суху в темряві ночі. І там, їй охоплений, тихесенько ріс Квітка у дороги - хранитель всіх мрій. Вона сльози дощу в серцевину ввібрала, Вона чула, як вітер з дорогою шепотів Про тих, хто в пустелі, в горах і морях Так марив про життя на райських полях. Вона бачила, як сонце сушило стежку, Як мандрівник втомлений твердив: "Не можу! Тут краю не видно, не видний привал "... Квітка у дороги йому сили дала. Квітка у дороги, тобі поклонюся, Шкода тільки, що Неба з тобою не молюсь - Різна молитва людей і квітів ... Але щастя ми просимо часом і без слів.
2018-11-04 16:38:31
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Asteriya
Гарний вірш 😊 Лише треба попрацювати над помилками :) І все буде 👍
Відповісти
2018-11-04 16:40:19
1
Margarita20
@Asteriya ок)
Відповісти
2018-11-04 16:40:31
2
Asteriya
@Margarita20 )))
Відповісти
2018-11-04 16:40:48
1
Інші вірші поета
Я в собі людяність вб'ю... Життя - це гра! Я відлітаю в небеса ... Світло і Пітьма
Інші поети
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Meteorite ..
@mars_milk
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12977
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2816