Квітка у дороги

Margarita20

Дорожня пил опускався в тиші На землю суху в темряві ночі. І там, їй охоплений, тихесенько ріс Квітка у дороги - хранитель всіх мрій. Вона сльози дощу в серцевину ввібрала, Вона чула, як вітер з дорогою шепотів Про тих, хто в пустелі, в горах і морях Так марив про життя на райських полях. Вона бачила, як сонце сушило стежку, Як мандрівник втомлений твердив: "Не можу! Тут краю не видно, не видний привал "... Квітка у дороги йому сили дала. Квітка у дороги, тобі поклонюся, Шкода тільки, що Неба з тобою не молюсь - Різна молитва людей і квітів ... Але щастя ми просимо часом і без слів.

2018-11-04 16:38:31

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Asteriya

Гарний вірш 😊 Лише треба попрацювати над помилками :) І все буде 👍

Відповісти

2018-11-04 16:40:19

Margarita20

@Asteriya ок)

Відповісти

2018-11-04 16:40:31

Asteriya

@Margarita20 )))

Відповісти

2018-11-04 16:40:48

Інші вірші поета

Я в собі людяність вб'ю... Я гину за любов... Я відлітаю в небеса ... І біль мене вбила...

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Michael Mayrain

@Michael_Mayrain

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3118

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16966