Квітка у дороги
Дорожня пил опускався в тиші На землю суху в темряві ночі. І там, їй охоплений, тихесенько ріс Квітка у дороги - хранитель всіх мрій. Вона сльози дощу в серцевину ввібрала, Вона чула, як вітер з дорогою шепотів Про тих, хто в пустелі, в горах і морях Так марив про життя на райських полях. Вона бачила, як сонце сушило стежку, Як мандрівник втомлений твердив: "Не можу! Тут краю не видно, не видний привал "... Квітка у дороги йому сили дала. Квітка у дороги, тобі поклонюся, Шкода тільки, що Неба з тобою не молюсь - Різна молитва людей і квітів ... Але щастя ми просимо часом і без слів.
2018-11-04 16:38:31
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Asteriya
Гарний вірш 😊 Лише треба попрацювати над помилками :) І все буде 👍
Відповісти
2018-11-04 16:40:19
1
Margarita20
@Asteriya ок)
Відповісти
2018-11-04 16:40:31
2
Asteriya
Відповісти
2018-11-04 16:40:48
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5652
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3401