Чому?

Марго

Чому так тяжко уві сні, Коли тебе не має поруч? Чому так хочеться заплакати мені, Коли дивлюсь в твої я очі? Чому не гріє тепло слів, Коли так треба ніжності й добра? Чому не дивишся на мене, Коли до тебе лину я? Напевно, все минуло. Все те, що я раніш кохала Для тебе не існує вже. Пробач мене, За смуток мій і біль, Але кохаю лиш тебе повір.

2018-04-05 04:18:24

Інші категорії

Поеми Історичні Філософські Любовні Вірші до свят Соціальні

Інші поети

泽明王

@WangZeMing_Z85

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Carla Gaona

@KuroShiro

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10314

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2648