Крик душі

Mari Mey

Весь світ - це всього лиш біль, Весь світ - жорстокий та короткий. Хоча, є хоч момент любові. Але життя ми проживаємо коротке... Хтось може не пізнати болі, А може навіть й тої самої любові. Усі ми різні, різний шлях, життя. У кожного був відчай й страх. Хтось каже, що життя прекрасне, А хтось все каже й каже - ні! Хтось відчував любов, А хтось лиш, один біль в житті. Якщо хтось каже, що життя приносит - біль. Ти просто обійми тую людину, Їй не вистачає лиш одне - Бути коханим та потрібним. Просто переконайте ту людину, Що світ існує з добрими людьми! Хоч їх і мало, але все ж, Це краще ніж нічого! І після цього, подумайте прошу! Якщо хтось з ваших друзів, близьких Говорить - що весь світ всього лиш один біль, То не осуджуйте його там щойно! Йому напевне лиш недостає любові, Якою обділив його цей світ. Якщо ви бачите порізи на руках, чи ще щось. Не думайте, що з'їхав він із глузду, Це просто крик душі про допомогу! Яку так дуже сильно хочуть тії люди! Але багато з нас не розуміють цього... Їх більше ще кцюють і ображають... І більше заганяють у куток. Де вони, на самоті самі с собою, Вирішують чи жити їм, чи ні.

2019-02-16 20:53:53

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Еріка Ангел

Другий раз перечитала вірш, лише зараз вловила суть. (Трохи просльозилась)

Відповісти

2019-02-17 11:44:24

2

ek

😍😍😘

Відповісти

2019-03-14 17:11:15

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3609

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2370