Типовість

Mari Mey

Пришла холодна, хмура осінь, Як чорна хмара серед дня. Навчальний рік почавсь для когось Для мене теж, але хоча... Я вже закінчив школу, знайшов роботу і сім'ю. Напевне скажете, що це прекрасно? А я скажу, що ні, навряд чи. Все так типово, так типово... Що прям не можу я уже Я хочу розірвати цю типовість, Але в цім світі я... Всього лиш пляма непомітна, Лиш чорний ворон от і все. Та, що я тут кажу!? Весь світ, лиш неперервна череда типовості. А далі... А далі йде зима Така холодна і слизька Як все типово, як все типово Весь світ, лиш неперервна череда типовості. Скажу я вам.

2018-10-24 13:19:53

9

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2370

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1539