На Ви
У сутінках мертвих нічної імли, Твоя поведінка мене чарувала Давно перейшли неформально на "Ви" У цій насолоді я мовчки пропала. В густім-густім лісі, де дім серед трав, Тремтіли коліна від страху, Зі мною й за мене таки воював, І кинув у клітку, як птаху. Здалася в полоні, і сльози лила, Кипіла моя кров у жилах, Якби я тоді не з тобою була То зараз мабуть не тужила. У місячнім сяйві, що падало ниць Із гуркотом і здивуванням, Багато накоїла різних дурниць, Усе через тебе, і твоє кохання. З'явився тоді, як ніхто не чекав, І доля теж кинула карту, Мені шепотів, що так сильно кохав Та все це було від азарту. У сутінках мертвих нічної імли, Гойдаються приспані біди Давно перейшли неформально на "Ви" Твоє від тебе - нікуди не піде.
2018-05-19 17:55:23
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Дуже гарно)
Відповісти
2018-05-19 19:45:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3248
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8963