Світ у смутку
Світ змінився назавжди: Вже немає людської доброти, Все минулось і забулось, Серця чорнотою огорнулись. Ніби сірі в небі хмари, На землі людські примари. Ходять зі злими очима, Немає в них крил за плечима. І щирості вже немає... Хтось любити забуває, Лиш про себе добре дбає І всім лише зла бажає. Люди добрі, схаменіться! Любов’ю, щирістю огорніться! Перемагайте сірість й зло, Нехай в цілому світі Панує мир, радість і добро! M@rkoff.
2019-03-03 17:49:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717