Світ у смутку

Мар'ян Кофлюк

Світ змінився назавжди: Вже немає людської доброти, Все минулось і забулось, Серця чорнотою огорнулись. Ніби сірі в небі хмари, На землі людські примари. Ходять зі злими очима, Немає в них крил за плечима. І щирості вже немає... Хтось любити забуває, Лиш про себе добре дбає І всім лише зла бажає. Люди добрі, схаменіться! Любов’ю, щирістю огорніться! Перемагайте сірість й зло, Нехай в цілому світі Панує мир, радість і добро! M@rkoff.

2019-03-03 17:49:41

Інші вірші поета

Гідність в пам'яті Село моє Живи солдате Дух козацтва

Інші поети

Julia K

@yy_mistress

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2544

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3781