Світ у смутку

Мар'ян Кофлюк

Світ змінився назавжди: Вже немає людської доброти, Все минулось і забулось, Серця чорнотою огорнулись. Ніби сірі в небі хмари, На землі людські примари. Ходять зі злими очима, Немає в них крил за плечима. І щирості вже немає... Хтось любити забуває, Лиш про себе добре дбає І всім лише зла бажає. Люди добрі, схаменіться! Любов’ю, щирістю огорніться! Перемагайте сірість й зло, Нехай в цілому світі Панує мир, радість і добро! M@rkoff.

2019-03-03 17:49:41

Інші вірші поета

Боротьба Чужина не моя Гідність в пам'яті Дух козацтва

Інші поети

Nana

@mingi

Asker Nerys

@Asker_Nerys

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4060

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1643