Вірші
Роки летять
Роки летять, не вгамувати вже їх.
Не повернути дитинства солодкі дні.
Залишились тільки спогади на самоті,
Ніжні, теплі, часом і сумні, але мої...
Ті радісні, світлі, дитячі літні дні.
Чудовими для всіх вони були.
Дитячий сміх завжди лунав
І непомітно дні в минуле проводжав.
Все чарівне чомусь промайнуло,
І ніжне серце смутком огорнуло.
Біль в душі несила вгамувати,
Хочеться все щире в собі оберігати.
M@rkoff
0
0
600
Живи солдате
_ Живи, солдате, живи...
І до матері рідної, прийди.
До хатини, до дружини і дитини.
Прийди, обійми і не відпусти.
Живи, солдате, живи...
Нехай ворог зі злості помре,
В домівку добро нехай прийде
А біль і смуток на війні помре.
Живи, солдате, живи...
І любов до України, для всіх приноси.
Живи, щоб інші жити змогли!!!
M@rkoff
3
0
547
Світ у смутку
Світ змінився назавжди:
Вже немає людської доброти,
Все минулось і забулось,
Серця чорнотою огорнулись.
Ніби сірі в небі хмари,
На землі людські примари.
Ходять зі злими очима,
Немає в них крил за плечима.
І щирості вже немає...
Хтось любити забуває,
Лиш про себе добре дбає
І всім лише зла бажає.
Люди добрі, схаменіться!
Любов’ю, щирістю огорніться!
Перемагайте сірість й зло,
Нехай в цілому світі
Панує мир, радість і добро!
M@rkoff.
2
0
563
Життя
Життя лише одне:
У когось - ще молоде,
А в інших - нелегке і сумне
Життя- це все.
Любе, миле, дороге
І лише одне...
Живіть, любіть і дорожіть,
Людяність у серці з собою носіть.
Кохайте й жити не забувайте!!!
Дорожіть і добро творіть!!!
1
0
517
Село моє
Село моє, ти чарівне!
Для мене ти квітуче, дороге.
Тут перші кроки мої,
Тут радість, сльози веселі й сумні.
Де б я не був, до тебе повернуся,
Рідними стежинами пройдуся.
Дитинством знову огорнуся
І мило від спогадів посміхнуся.
До храму Божого піду і щиро в Бога попрошу,
Щоб жив і процвітав мій рідний край.
В людей на серці хай буде тепло...
Кохайте всім серцем своє село!
M@rkoff.
2
0
491
Гідність в пам'яті
....Небо вкрила темна ніч,
І тільки солдати стоять пліч-о-пліч.
Оберігають наш солодкий сон,
Щоб не забрали нас вороги в полон
Не відійдуть вони ні кроку назад
І не страшний їм ворожий "град".
Бо рідна їм земля, то єдиний скарб,
Який носить в серці кожний солдат.
За недоспані ваші холодні ночі,
За біль на серці і мокрі очі.
Нехай загинуть війська ворожі
По той бік колючої огорожі.
Біль і смуток піде в забуття.
Доля солдата хай буде в Божих руках.
Хай подіям цим нема вороття,
Але в наших серцях пам'ять про хлопців завжди жива!
M@rkoff
1
0
477
Чужина не моя
Дивлюсь я в небо на чужині
І якось не мило душі,
Не рідні ті хмари мені
І зорі якісь не такі.
Так тяжко бути на чужині
Ріки, ліси й поля, такі самі
Але не чарівні, як на рідній землі
Не такі квітучі, молоді.
Плаче душа, що домівкою стає чужина
А в серці хата батьківська моя,
Кохана і щедра, домівка свята,
Де радість з дитинства жила.
Поклянусь, крізь сльози, я собі
Не жити на чужій землі,
Повернусь до рідної домівки,
В якій зростали ми маленькі дітки.
M@rkoff
1
0
458
Боротьба
Біль і смуток на душі,
Не вимерли прокляті "паничі"!
Виганяють вони нас з рідної землі,
А все ж таке миле мені.
Тут спогади в душі моїй !
Сім' я моя тут віки живе.
Насілись паскуди на те рідне, дороге!
Не пробачу я образу за святе!
Боротись буду до кінця,
Бо доля моя для мене дорога,
Берегтиму в серці я завжди
Надію на хороше майбуття.
Батьківщини клянусь не забувати,
Буду про святе я пам'ятати!
І нікому не під силу рідне відібрати
На коліна перед паном я не стану!
Битись буду, наче за рідну маму...
M@rkoff
1
0
439
Дух козацтва
Чорні круки в небі пролетіли,
Свої ненависні крила опустили
І пітьмою все навколо очорнили,
Кров козацьку на землю святую пролили.
Та не змогли ті чорнокрилі птахи
Дух козацтва заклювати.
І продовжили ангели оборону тримати
Та мужніми крилами всіх оберігати.
Коли здригнеться вся наша земля
Від образи і злості молодого бійця.
Полями тікати почнуть чорні кати
Дорогу сюди, щоб забули назавжди!!!
Не зламати ворожим, чорним катам,
Віру, надію і любов козака-солдата,
Прийде час добра і радітиме душа,
Бо Україна ще жива!!!
M@rkoff
1
0
443
