Боротьба

Мар'ян Кофлюк

Біль і смуток на душі, Не вимерли прокляті "паничі"! Виганяють вони нас з рідної землі, А все ж таке миле мені. Тут спогади в душі моїй ! Сім' я моя тут віки живе. Насілись паскуди на те рідне, дороге! Не пробачу я образу за святе! Боротись буду до кінця, Бо доля моя для мене дорога, Берегтиму в серці я завжди Надію на хороше майбуття. Батьківщини клянусь не забувати, Буду про святе я пам'ятати! І нікому не під силу рідне відібрати На коліна перед паном я не стану! Битись буду, наче за рідну маму... M@rkoff

2019-03-03 17:34:35

Інші вірші поета

Гідність в пам'яті Світ у смутку Роки летять Село моє

Інші поети

Марія

@Ria_maria_21

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9076

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1328