Боротьба

Мар'ян Кофлюк

Біль і смуток на душі, Не вимерли прокляті "паничі"! Виганяють вони нас з рідної землі, А все ж таке миле мені. Тут спогади в душі моїй ! Сім' я моя тут віки живе. Насілись паскуди на те рідне, дороге! Не пробачу я образу за святе! Боротись буду до кінця, Бо доля моя для мене дорога, Берегтиму в серці я завжди Надію на хороше майбуття. Батьківщини клянусь не забувати, Буду про святе я пам'ятати! І нікому не під силу рідне відібрати На коліна перед паном я не стану! Битись буду, наче за рідну маму... M@rkoff

2019-03-03 17:34:35

Інші вірші поета

Дух козацтва Роки летять Світ у смутку Гідність в пам'яті

Інші поети

Ксения Чернорай

@kseniya_chernoray

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Rin Ottobre

@Rin_Ottobre

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14772

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1775