Чужина не моя
Дивлюсь я в небо на чужині
І якось не мило душі,
Не рідні ті хмари мені
І зорі якісь не такі.
Так тяжко бути на чужині
Ріки, ліси й поля, такі самі
Але не чарівні, як на рідній землі
Не такі квітучі, молоді.
Плаче душа, що домівкою стає чужина
А в серці хата батьківська моя,
Кохана і щедра, домівка свята,
Де радість з дитинства жила.
Поклянусь, крізь сльози, я собі
Не жити на чужій землі,
Повернусь до рідної домівки,
В якій зростали ми маленькі дітки.
M@rkoff
2019-03-03 17:36:18
1
0