Моя Л...
(18+)
Ми сиділи на балконі обійнявшись, ніжні промені сонця гріли шкіру. Так приємно любуватися заходом сонця в теплих його обіймах. Шум моря, теплий вітер, ВІН, більше нічого не було потрібно. І ще забула, одну деталь, ми смакували червоне італійське вино. Можна так було сидіти вічність. Але коли зайшло сонце, почали віяти холодним вітерцем. І вино трохи сп'янило голову, тож мені прийшла ідея - піти грітися в номер. Я почала його цілувати шию, за вушками і ті соковиті губи. Його руки відразу обплели мою талію. І на поцілунки він відповідав поцілунками. Все пристрасніше і пристрасніше мене цілував. Потім ми лягли на ліжко, руки відразу сплелися. І ми продовжили цілувати одне одного, коли я вже опинилася на НЬОМУ. Холодний вітерець струменями заходив у кімнату, обвіваючи шкіру. А ще його ніжні руки на тілі, вони ходили скрізь, лишаючи хвилі ніжності, ласки і неймовірного екстазу, як ВІН вмів це робити. Ми продовжували наш вечір цілу ніч. Тільки ніжність, поцілунки і МИ, сплелися воєдино нашими гарячими тілами.
2018-11-21 17:11:34
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16488
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2288