Мої рідні очі

MAryy

Як бачу світлі, рідні очі То вже нічого не має значення Й коли до тебе збираюсь на побачення Коли цілую тебе Немов вперше. Пригортаю, голублю- Тебе сильно лЮблю А ти вже частина, Мене половина Ти все добре знаєш Без слів розумієш Ти- Сонце, Ти - Зорі В нас шати прозорі І більше нічого Тоді вже не треба А тільки б Світанок І разом на ґанок

2018-08-05 20:08:28

Інші вірші поета

Моє Відчуття Мій К. Просто дій Ніжність

Інші поети

Ірина Возняк

@Irinka_Voznyak

Де Лайт

@fosfadok

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3502

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2927