Роздоріжжя життя
Mark Fortis
Розходиться безліччю путів Дорога під кожним кроком моїм Під кроком шлях, і творю його я Творцем я є, хоч творю лиш себе І кожен крок можливостей початок Проте зроби ще крок, й частина з них мине, Та вмить нові відкриються путі.
2023-08-03 06:16:04
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@Mark Fortis а ви з усвідомлених?
Відповісти
2024-05-14 19:53:06
1
Mark Fortis
@Морок Неферат Це звісно залежить від того, що у цей термін вкладати. Гадаю для мене так себе ідентифікувати буде занадто самонадіяно та зухвало. Тай бути усвідомленим завжди справа неможлива.
Відповісти
2024-05-15 06:31:55
1
Морок Неферат
@Mark Fortis цілком можливо, якщо щодня над собою трудитися
Відповісти
2024-05-15 18:53:46
2
Інші категорії
Сумні вірші Філософські Соціальні Історичні Поеми Радісні вірші
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11204
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1847