Роздоріжжя життя
Розходиться безліччю путів Дорога під кожним кроком моїм Під кроком шлях, і творю його я Творцем я є, хоч творю лиш себе І кожен крок можливостей початок Проте зроби ще крок, й частина з них мине, Та вмить нові відкриються путі.
2023-08-03 06:16:04
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@Mark Fortis а ви з усвідомлених?
Відповісти
2024-05-14 19:53:06
1
Mark Fortis
@Морок Неферат Це звісно залежить від того, що у цей термін вкладати. Гадаю для мене так себе ідентифікувати буде занадто самонадіяно та зухвало. Тай бути усвідомленим завжди справа неможлива.
Відповісти
2024-05-15 06:31:55
1
Морок Неферат
@Mark Fortis цілком можливо, якщо щодня над собою трудитися
Відповісти
2024-05-15 18:53:46
2
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3180
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4912