Роздоріжжя життя
Розходиться безліччю путів Дорога під кожним кроком моїм Під кроком шлях, і творю його я Творцем я є, хоч творю лиш себе І кожен крок можливостей початок Проте зроби ще крок, й частина з них мине, Та вмить нові відкриються путі.
2023-08-03 06:16:04
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@Mark Fortis а ви з усвідомлених?
Відповісти
2024-05-14 19:53:06
1
Mark Fortis
@Морок Неферат Це звісно залежить від того, що у цей термін вкладати. Гадаю для мене так себе ідентифікувати буде занадто самонадіяно та зухвало. Тай бути усвідомленим завжди справа неможлива.
Відповісти
2024-05-15 06:31:55
1
Морок Неферат
@Mark Fortis цілком можливо, якщо щодня над собою трудитися
Відповісти
2024-05-15 18:53:46
2
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8219
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4061