Ранкові миті
Хтось починає веселитись у ночі. А я починаю це робити ще тоді Коли людини жодної нема на вулиці. А всі гуляки й п'яниці лежать десь без свідомості. І я можу робити те, що і вони Випити горілки, смалити цигарки. А можу взагалі нічого не робити Просто дивитися і повільно йти. Якщо втомлюся сісти на траві Зустріти сонця схід на горизонті вдалині Ніхто не набридатиме й не заважатиме мені А навколо краса я неначе уві сні. І так шкода, що не полюбляєш ти Моменти дивовижні й незабутні ось такі Бо я мрію хоча б раз з кимось провести Ці самотні, ранкові миті чарівні...
2020-11-07 23:35:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2123
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2251