Я з героєм не вибрались далі бо ми в пастці. Пастка перестане працювати тоді коли хтось помре. З пастки ніхто не міг вибратись. Тому я вирішив знайти героя. Я зло , але його допомога мені потрібна. Тому коли найшов його на коні. То витягнув свій меч , який загорівся жовтим вогнем. І побіг в його сторону . І вбив коня. А сам герой впав без свідомості. Я не знав чи то дівка чи мужик , бо в масці і легких обладунках. Я взяв героя на свого коня-привида і поїхав в місто. Їхали ми досить довго , а герой так і не отямився і я вирішив зупинитись в лісі. Там я розбив вогонь . І почав приводити до тями героя. Нічого . Вирішив трохи вполювати здобичі. І вбив лося приніс до вогню і почав обробляти тушу. Шкуру я використав як спальний мішок. Я ж не простий найманець , а професійний колись був. І всі речі я забрав з собою. Я зшив шкуру і поклав туди героя . Забрав обладунки оглянув кінців і важливі точки. Все було нормально. А сам я почав коптити м'ясо. І трохи лишив пожарити , щоб з'їсти. Я зняв обладунок. Як зняв він зник. Десь через годину герой почав прокидатись. А мене не було я шукав , де є прісна вода. Коли я прийшов герой сидів і їв м'ясо. Коли я сів біля нього то спитав :"Ти ж не боявся , що я вб'ю твою скотину , а не тебе?". Герой злякався , але відповів:"Чесно кажучи я думав , що ти мене убєш. І я не буду великим героєм , який знищив зло". Я впав в сміх.

Ти справді думав , що станеш героєм коли вбєш мене?
(Гораціо)
Ну да. А що таке перша дівчина герой.
(Сорена?)
Стопееее. Ти дівка?
(Гораціо)
А ти що не знав ? Ти ж мене сюди привіз і зняв всі обладунки.
(Сорена?)
Я оглядав чи не маєш травм і поранень. А зупинився бо темніло. А тепер скажи своє справжнє ім'я.
(Гораціо)
Моє справжнє ім'я Ламантіна. Мій рід був в близкості з богинею.
(Ламантіна)
Можна я тебе Тіна бува звати?
(Гораціо)
Добре , а я тебе Гор.
(Тіна)
Добре. Так ти можеш мене відвезти до богині? Щоб зняти прокляття зла.
(Гор)
Можу , але ти будеш виконувати мої вказівки.
(Тіна)
До-бре.
(Гор через силу)
А тепер я хочу спати.
(Тіна)
Ось я зі шкури зробив спальний мішок залазь і спи.
(Гор)
А ти , що?
(Тіна)
А я на стрьомі.
(Гор)

Пройшла одна ніч...

Гор спить з вікритим оком в сидячій позі. А Тіна проснувшись. З'їла , ще трохи м'яса і попила води. І пішла до прісної води , яку я найшов зкупатись. І не подалік були Орки. Які хотіли плоті. Вони замітили Тіну. Але Гор відчув орків. Він зло і відчуває зло теж. І прибіг туди . А Тіну вже держав один орк за обидві руки. Хватило одного удару , щоб позбавити орка дрочіння. Я сказав їм:"Якщо ви хочете жити то тікайте поки я дозволяю". Вони посміялись. А Тіна впала в воду. Я прикликав обладунок і меч знову загорівся. Орки не встигли зробити кроку назад , як вже від них були лише куски тіл. Я відчув себе краще після того , як вбив їх . Це вже була побочка від зла. Я погасив вогонь. Оглянув руки Тіни після того , як вона вдягнулась. Все було впорядку. Ми зібрали речі , вона вдягнула обладунок. Вона перша запригнула на коня , а я потім. І ми поїхали далі. Хоч і по дорозі попадались різні монстри. Коли ми виїхали то побачили поле бою. І наказав коню їхати в безпечне місце і бути біля Тіни. А я сам пішов до бою. Кінь поскакав і не давав Тіні зіскочити. Я дістав свій меч , який завжди загострений . І обладунок знову покрив моє тіло. Я міг призупиненяти час навколо себе і різати всіх ворогів. Це моє магічне заклинання. А темна сторона мене щей пришвидшувала. Бились дві раси . Темні ельфи і орки.Я пам'ятав одного темного ельфа , який мені колись допоміг . Я вирішив , що погашу свій борг ставши на сторону ельфів. Вони й так не сильні в бою , але сильні в магії. А орків багато і вони сильні. От я і сказав темним ельфам:" Мурлак ось я віддаю свій борг". Ніхто не розумів , що говорться , але я знав що він там. Я побіг на орків. І почав розрубувати їх , як повітря. Трохи не зручно різати більших за себе ворогів подумав я . І чорна магія мене збільшила до їх розмірів. Я їх рубив десятками . І коли залишався їх головнокомандувач. Я віддав його ельфам. І я знайшов Мурлака. Ми по братському обійнялись і я спитав в нього :"Можеш дізнатись про прокляття зла?" . Він відповів , що допоможе. І ми на прощання вдарились кулаками. І я побіг по слідам свого коня. Мій кінь залишав обпалену землю за собою. Тому знайти куди він біг було просто.

Тіна...

Ааа. Ти чого зупиниася? Їдь далі.
(Тіна до коня)
Це я йому наказав зупинитись. Я би його не наздогнав.
(Гор підходячи ззаду)
О вернувся і хто проти кого був?
(Тіна)
Та орки проти темних ельфів. Перемогли ельфи.
(Гор)
Допоміг ельфам. Але чого?
(Тіна)
А там мій знайомий був в армії , а в мене перед ним був борг. От я і віддав борг.
(Гор)
Ну куди їдем?
(Тіна)
Для початку на північ в місто паромеханіків. Там мій друг є. Треба дещо забрати. Вйооо
(Гор наказуючу коню скакати)