Історія змінення
Допомога від зла
Жнець і веселий трактир
Перша зустріч фальшивок
Неочікувна зустріч
Блискавична смерть
Велике зізнання
Велике зізнання
Коли я зайшов до зали там нікого не було. А Радник вижив і направився до темниці . Я вирішив зняти заклинання на зло. Коли я його зняв я повністю відчував і бачив точне місце богині світла. І вирішив пробивати шлях туди. І ще помітив , що Радник досі живий. Я не зважав куди він біжить всього лиш я направлявся вниз до богині.Коли я пробив останю підлогу відчув постріл в спину. Було дуже боляче наче вигорала шкіра і обладунок. А це був Радник з зброєю Паромеханіків. Я дістав пістоль зарядив і пристрелив Радника. А на всякий випадок вистрелив з тої пушки в нього. Далі я почав пробивати стіни в'язниці. Після пару стін знайшов богиню. Я витягнув рішітку. Зайшов до неї розламав кандали. Але почув від богині , що Радника можна вбити лише знищивши його серце. Вона ще сказала , що його звати :"Грьоз". Я обернувся , а він мною пробив стіну в іншу камеру. Я дістав серце грози і хотів знищити , але той відрубав мою руку і приклеїв собі. Я зло , а він ні. Тому рука почала рухатись так , як я того хотів. І вона викинула мені серце грози . Рука відірвалась і прилетіла назад до мене. Я взяв серце підкинув , але не розрубав бо той цілився в богиню. Я лише вдарив по серцю в його сторону , а сам зробив ривок. Знищивши серце грози і розрубивши його голову. Я зразу зрозумів , що це його серце. Після того той не встав. Я підійшов до богині і спитав чи все в порядку. Вона не відповіла тому я підняв її і пішов назад. Ми зайшли в її старий зал , де я пробив підлогу. Там я їй допоміг бо вона вся була в ранах і синяках. Поки я біля неї зло не може керувати мною. Богиня прокинулась і почала все розказувати. Виявилось , що нашу монашку використали , як тіло для неї. Кров вона мені дала. Ми їй допомогли , а Тіна взамін пообіцяла , щось взамін. Я сказав , щоб мене поховали біля Нічного царства , а на могилі побудували церкву доя вивчення темної магії. І ще щоб почали вивчати технології паромеханіків і розповсюдили на весь світ. Я взяв кров надягнув на свою шию. І попросив Ведьму перетворити мене на статую і закопати . Щоб при потребі мене можна було воскресити. Я всім зізнався , що я робив і що планував . А сама богиня теж була не рада , що єдиний хто може її ощасливити стане статуєю. На місці мого захоронення зробили данж. А я став в борзій напівсидячій позі спираючись на ліву руку , а меч поклавши на спину.А на мому данжі таки побудували церкву , єдине що я міг знати з навколишнього світу то звуки.
© Євген Мазурок,
книга «Самотнє зло».
Коментарі