Історія змінення
Допомога від зла
Жнець і веселий трактир
Перша зустріч фальшивок
Неочікувна зустріч
Блискавична смерть
Велике зізнання
Блискавична смерть
Коли ми вже виїхали з Гірського хребта я відчув , щось не звичне. Я вирішив покинути групу і поїхати до того Рандика і сам вбити його.

Тимчасом в каравані...

А де Гор?
(Ведьма)
Поїхав Радника вбивати.
(Жнець)
А я хотіла спитати ви між собою спите?
(Тіна)
Ну так ми ж не рідні . Ми можем , що хоч робити. Навіть одружитись. Згадав як Гораціо до нашої монархині заігрував.
(Мурлак)
А звідси по-детальніше.
(Ведьма і Тіна)
Нас же ш було 6 . От 6 була монархиня. Вона всіх лікувала , але так як вона одна Гораціо вирішив навчитись лікуванню , щоб зменшити їй хлопот. От він і пробував до неї заігрувати. В них би все получилось , але їй прийшов лист з церкви і після того ні слова , ні духу. Гораціо через те пішов з групи , а ми розійшлись.
(Жнець і Мурлак)
Нічого собі , я навіть не знала.
(Ведьма)
Але чого він сьодні поїхав?
(Тіна)
Бо сьодні рівно 3 роки , як їй прийшов лист . А він в нас відбитий.
(Валькірія)
Ну толі чого чекаєм .Поїхали за ним . Я ж принцеса. І маю зв'язок з богинею.
(Тіна)
На нього боги не впливають.
(Жнець)
Чого?
(Всі окрім Мурлака)
Він продав душу злу і він був першим всесвітнім злом.
(Мурлак)
Чого ти так впевнений?
(Жнець)
Бачив його тату на шиї ззаду?
(Мурлак)
Так.
(Жнець)
Я передивився всі книги по тату і знакам.А його тату чкладається з двох частин. Перша означає "вбивця" , а друга "світло".
(Мурлак)
Ну тоді поїхали зупиним його.Я веду коней.
(Тіна)

Гораціо...

Я вже майже приїхав до тебе той хто не дав мені бути з нею. Я вб'ю тебе . Перший з героїв...
(Гораціо про себе)

Гораціо майже доїхав до палацу , де Радник сидів на свому престолі. Коли він приїхав в місто то почав шукати одного коваля , який обіцяв йому дещо. Коли він прийшов то побачив там старого діда , який наносив руни на косу.

Хей це ти Дурлак?
(Гораціо)
Я сказав мене не... Ти. Ти прийшов по свої коси. Я 30 років мучився , щоб їх зробити. Тридцять років. Ти казав , що виконаєш будь-яке моє бажання.
(Дурлак)
Так я виконаю. Спочатку коси.
(Гораціо)
Ось тримай. Я вже старий , а в мене була внучка про яку я мріяв так довго. Вона була гарна хороша і любила ковальство. Я хотів , щоб ти дав мені безсмертя , але тепер я хочу , щоб ти її вернув до життя.
(Дурлак)
Ти точно впевнений , бо живих воскресити не можливо.
(Гораціо)
Вона жива! Добре тоді дай мені нові сили , щоб я зміг знайти її.
(Дурлак)
Ти старий і твоє тіло не витримає стільки сили. Тому , я омолоджу і оздоровлю твоє тіло настільки , щоб ти міг знайти свою внучку і навчити всьому , що ти вмієш. Ось її малюнок.
(Гораціо заходячи до сидячого діда за спину)
Дякую тобі. Я впевнений ти використаєш ці коси в великому бою.
(Дурлак)

Після процедури Дурлак майже нічим не змінився в нього лише залишилась стара голова. А тіло було в нього , як в його 25. Він взяв малюнок, зброю , одяг і давай шукати внучку по місту. Бо я сказав , що вона скоро приїде сюди. А сам я побіг до палацу. Він знав , як я виглядаю в обладунку , але не в простому вигляді. Тому я легко проник всередину. Я спокійно повсюди пройшов і вирубав охоронців. А коли прийшов до того Радника-зрадника то встав на коліно наче я посол. А сам я доставав самозарядний пістоль. Різко обладунок закрив моє тіло і я почав обстрілювати наглого обманщика. Той , як колишній герой закрився щитом , який не сильно то і зупиняв пулі. Я дістав коси і вимовив:" Або помреш , як баба , або бийся як мужик". Той достав свою сокиру. І ми почали бій . Я в двох руках тримаю по косі , а він з одної сокирою і то мені не виходе його перемогти. Я вирішив бути з дальшої позиції. Взяв вставив в коси дві довжелезні палки і почав стріляти по ньому. Я відстрелив йому ногу перед тим ніж той заховався за трон. Я кинув коси бо вони були не для мене одного. Взяв свій вірний меч і порубав трон. Той почав тікати , але я вже мав добити його пробивши мечем. Але той вставив в себе кінжал монстра. Це артефакти , які перетворюють людей на монстів. Я вставив в його ногу серце грози і почекав поки та заживе. Зробив дірку в стелі і випригнув на дах. І продовжили бій там. Я прикликав великі грозові хмари і відволікав його поки серце грози набирало обертів для зарядки. Я вже відчув , що вдарить блискавка тому ліг на дах , а той вже замахнувшись почав отримувати велитенську дозу блискавок після чого той впав в середину рівно на мої коси. Коси і серце грози я забрав. І тут приїхали Тіна і інші окрім Валькірії. Вона знайшла свого діда і тепер з ним. Потім ми почали іти до місця , де живе богиня , щоб зняти з мене прокляття і дізнатись , де наша монашка.
© Євген Мазурок,
книга «Самотнє зло».
Велике зізнання
Коментарі