Ми приїхали до Нічного царства за 2 дні. Нас впізнала охорона . Але ми замітили по дорозі фальшивих героїв радника. І змогли вирахувати , що вони тут будуть через день. Але ми знали точно часу готувати ельфів не було. Тому я запропонував ідею. Зробити букву Х перед входом і мене там зв'язати. Але не сильно бо ми хочем зробити виставу і  вставили в землю мій меч , а сам я прикинувся мертвим на тому іксі. Мурлак дізнався про мій візит і те , що герої хочуть напасти на темних ельфів. Темні ельфи куди добріші і привітніші ніж світлі. Всі світлі ельфи аристократи , які надто зазнаються. А темні ельфи завжди були в дружбі з чарівними істотами та найманцями. Але Радник вирішив зробити все по іншому.

Наступного ранку...

Ось дивіться цю людину розп'яли і повісили. Це вам не ознака жорстокості зі сторони темних ельфів.
(Корес)
(Вже приїхали , а я так спати хочу . Прийдеться себе прокинути через силу)
(Гор подумки)

На мене вилили воду...

(От тепер я проснувся)
(Гор подумки)
Бачте він не реагує. Це не вистава , а справжнє вбивство. Брате я заберу твій меч і перебю ним всіх темних ельфів.
(Корес)

От тут я зжав кулаки і підняв голову. Вже очі світились червоним. Коли я вирвався то обладунок обійняв моє тіло. А з стін почав кричати Жнець:"Ось це було зря". Вони подивились на нього і Корес промовив :"Як ти живий , я ж закрив тебе своїм заклинанням?". Я вимовив:"Це ти закрив мого брата в ланцюги". Я відрубав його голову долонею , а тіло викинув до війська . Меч я забрав назад. Корес встав і піднявши голову поставив її назад. Я почав дуже повільно підходити до війська. Я підняв меча і вдарив хвилею . Вбив я приблизно 20 солдат таким ударом. Потім використав свої заклинання . Першими пішли крижані шипи і блискавичні змії. Коли до мене підійшов Корес знову, то сказав :"Мертвих мій меч перетворює на порох". І торкнувшись мого обладунка нічого не сталось. Через те Корес здивувався , а я вже піднявши меч хотів вдарити зверху по ньому , але той сумів здержати удар меча. Потім я вдарив його рукою чим вбив обладунок в його груди. Потім вийшли його асасіни. Тут я почав активно битись. Ніхто з ассасінів не зачепив мене. А Жнець тимчасом розтрілював з своєї коси військо героя. Через певний час прибіг Мурлак і кинув мечі амулет. Я знайшов цей амулет і на ньому була записка :"Надіюсь Серце грози попаде в хороші руки і зможе допомогти людям з паралельного світу". Я почав зосереджувати весь свій вогонь в руку з амулетом. І з амулету пішла вогняна колона , яка спалювала чужі війська. Але не все військо було знищене. Я викрикнув до тих хто ранений і живий:"Якщо хочете врятуватись кидайте свою зброю беріть ранених і біжіть за ворота. А якщо ні то біжіть зі зброєю своєю на мене". Всі боялись , щось зробити , але вийшов один солдат з іншим на руках і вимовив:"Це мій брат по зброї. Ми прості найманці . Я не хочу , щоб він помер тому пропусти мене" - сказав він зі сльозами на очах. Я в відповідь :"Підійди . Піднеси мені його тіло". Я вставив меч в землю і прийнявся до лікування . Я використовував і магію і свої знання. Я вилікував його брата по зброї , але той був в важкому стані . Тому я пропустив його разом з братом на руках. Там вже чекали лікувальні палатки темних ельфів і добровольців. Після нього всі кинули зброю підняли всіх ранених і почали іти за ворота. А я вишукував ще ледве живих і лікував. А Корес підняв меч і зарізав одного живого солдата з пораненим на руках. Після цього він просто почав різати своє військо . Я витягнув свій меч. І з розбігу взявши його вибіг за місце бою і там почався наш бій. Він не був людиною , а сутність для заклику . Я мав найти його ядро і знищити. Я обпалив його повністю і на додачу провів силу трьох блискавок , але це не вбило його. Тоді я взяв зілля зменшення розмірів і зменшив його. Взяв в дві руки його 50 см тіло. І роздавив в кашу . Нарешті він помер. Я повернувся до воріт і допомагав важко раненим. Через два дні важкого лікування всі ранені мали відпочивати і відновлювати сили. А всі інші солдати не знали , що робити. Я їм сказав:"Ви можете вернутись назад , де вас можуть вбити за сцикливість. Або ви лишитесь тут і будете допомагати ельфам . І почнете тут нове життя чи помрете безславною смертю?". Солдати погодились жити серед темних ельфів і допомагати їм і бути їм рівним. Тепер вони були патрульні по місту. І коли в трактирах висміювали чиюсь расу вони ловили їх і в тюрму. Свої старі обладунки віддали ельфам в вигляді вибачення. А ми вирішили їхати до інших царств бо нас чекають , ще два брата по зброї . Ми поїхали до Гномового гірського хребта.