Поки ми 4 їхали то Тіна хотіла дізнатись про нашу компашку .

А скільки вас всього було ?
(Тіна)
Ну якщо точно точно 6.
(Мурлак)
Три дівчини і троє хлопців.
(Жнець)
А є ваша картинка всіх разом?
(Тіна)
Так пошукай в моїх речах.
(Гор)
Невже ти тримаєш всіх нас при собі.
(Мурлак)
Ну да в нас і так не легке життя було.
(Жнець)
Знайшла. В вашій компанії була гномиха?
(Тіна)
Хахахаха.
(Всі хлопці)
Це Ведьма. Вона просто пробувала тоді перевтілення , але не сильно получилось , а тоді якраз її таку намалювали.
(Мурлак)
А сама вона , яка?
(Тіна)
Ну висотою не сильно відрізняється , але з фіолетовим волоссям. Ну і сіськи намагічені були , бо по житі вона була доска.
(Гор)
Ага і ще дружила з валькірією. Згадую зразу як вони не давали нам спокійно жити.
(Жнець)
Опа , а що то там таке?
(Мурлак)
А це називається Мурлак бере під управління наш караван йде під землею в Гномового гірського хребта. А я з Жнецом підем в бій.
(Гор)

Впереді вже штурмували хребет. Я і Жнець висадились не подалік і побігли на них ззаду . Їх було дві армії на два входи. На ліву сторону побіг Жнець , а я побіг на праву. Я хотів з кожним вбивстов ще більше і більше вбивати і це все через зло , яке я встиг запечатати. Я рубив військо і на секунду побачив , що це не справжнє військо. Це була нежить. Коли я підбіг до їхнього командира то це був маг , який закривав своє лице дуже знайомою мені маскою. Я почав рубати військо до тих пір поки маг не зробив круг і ми мали би почати битись , але він не давав мені підійти. Тому я кирув в нього пару десятків зачарованих залізник карт. Долетіло лише порядку 7 штук. Але їх хватило , щоб порізати трохи ворога. Але в чому були втни зачаровані. Вони випалювали тканину для подальших атак. Але , щось пішло не так біля порізу в області паху. Там тканина не вигорала. Я попробував атакувати і вдарити туди. Я зумів підійти і тільки пальцями порізав там тканину . Але я не відчув плоті. Але потім коли маг обернувся . Я був в шоці і мій шлем зник залишивши чераоні очі. В нього були сіськи. Виявляється то дівчина маг перев'язала свої сіськи , щоб виглядало так наче вона хлопець. Та дівчина маг розізлилась і почала атакувати в ручну. Я забрав меч і бив тільки ріжучими ударами рук. Мої обладунки дуже гострі. Я встиг навіть порубати маску на дві частини , щоб побачити хто то. Ото я був в шоці . Це була сестра по зброї Ведьма. Але в її очах була відмітка заклинання . Я мав зілля , яке відключало всі поставлені заклинання на людині . Була одна проблема . Треба , щоб людина під заклинанням випила б хоть чучуть того зілля. Тому я використав свій улюблений метод знерухомлення противника. Взяв і створив портали з ланцюгами і зачепив кожну кінцівку. Змішав перед тим вино з зіллям і поставив її перед вибором. Випити вино чи пива. Вона вибрала пива. Хоч я думав спеціально про вино і зілля , а сам змішав з пивом. І Ведьма очухалась , а вся нежить перетворилась в порох. Вона канешно була рада мому поверненню , але зате що знищив маску ляпас дала. Я сказав їй, щоб поміняла мене місцями з Жнецем і самі телепортувались до Мурлака.  Коли Ведьма зробила так , як я сказав чуть би і я здох. Там стояла валькірія з молотом , який прижимав мене. Але я ж тож не тупий помінявся місцями з солдатом і того роздавило. Коли на полі бою не було союзників , я вирішив зробити хитрожопо. Я перетворив повітря в сильнодіючий яд. На мене це вплинуло теж . Але я прийняв антидот. І в антидот підмішав зілля зняття. Я взяв валькірію її ж гордістю. Сказав , що якщо помре так , то не буде вона вже достойним воїном . А війн то буде і буде. Тому та випила антидот і зілля одним махом. А яд почав опадати і помалу вже й перестав діяти , але нічого їсти чи садити не можна було. Бо померло би одразу тому я дав рецепт антидота гномам. Я заніс Валькірію всередину хоч вона і досить важка. Там гноми нам подякували за таке. Хоч і нічого не збирались нам робити в знак подяки. Мелкі жлоби. Ми всього лиш спитали чи знають вони про фальшивих героїв і їхні наступні царства. Вони нам відровіли . Що ця тройця була їхніми головними командирами. А всі інші легко дали просратись солдатам. І ми вирішили відпочити пару деньків в їхній горі.