Ми майже доїхали до міста Пару столиці колись великої Паромеханічної імперії , але зупинились в іншому . Для того , щоб відпочити. Ми зайшли в "Веселий трактир". Там ми зняли номер на пару днів і замовили їжу. Я їв , як скажений , бо образ зла забирає багато енергії . А Тіна не сильно хотіла їсти , те що подають в такому трактирі.

Ти чого не їси?
(Гор)
Я не можу їсти таку їжу.
(Тіна відвертаючись)
Добре давай так я тобі зготую таку страву від якої ти не відмовишся і виконуєш одне моє бажання. Як тобі?
(Гор)
А якщо буде не смачно то ти виконуєш моїх два.
(Тіна)
Добре , я піду куплю на вечерю інградієнти.
(Гор встаючи з столу)

Я купив різних дорогих продуктів і не сильно дорогих. Набрав м'яса і пішов назад в трактир. Там я зайняв на певний момент кухню і зготував страву "М'ясо на курорті". Коли я приніс страву в номер почав дивитись , як та буде його їсти. Спочатку вона не сильно хотіла навіть торкатись до нього. Але відчувши аромат страви вирішила попробувати. Коли вона його ковтнула то скривилась і заплакала і почала їсти , як навіжена . А я сміявся. Вона подякувала мені за вечерю. Я просто підійшов і витер сльози бо вона давно не їла такої страви. Бо пару років їздила і хотіла вбити всесвітнє зло.

Ну а тепер моє бажання?
(Гор з наглою мордою)
Ну і що ти хочеш?
(Тіна скромно)
Поміняй свій обладунок , а то він приваблює всіх монстрів . Він і блищить і запах срібла чується.
(Гор)
Нівякому випадку то сімейна реліквія.
(Тіна)
Ну добре не міняй перероби в легшу броню. А то ти рухаєшся надто повільно. Знаю тут одного коваля.
(Гор)
То твоє бажання таке?
(Тіна)
Не ну якщо хоч , щоб я тебе згвалтував?
(Гор саркастично)
Ні.
(Тіна не задумуючись)
Ну тоді пішли до коваля.
(Гор)
Чому ти такий жорстокий?
(Тіна)
Тому що я всесвітнє зло.
(Гор засміявшись і тримаючи Тіну на плечі виходить з кімнати)

Ми прийшли до коваля , а то був гном. Я сказав йому про наше замовлення. А плату він хотів велику бо обладунок не простий гномами зроблений. Я спитав , чи буде ще щось з цього обладунка. Він сказав може кінжал вийде і все. Я йому розказав , що в мене на плечі сама Ламантіна приближена до богині світла. Той сказав , що зробить все безплатно тільки тодв коли вдарить по сраці Тіну. Я погодився , а вона ні . Два голоси за , один проти . Рішення прийняте фігач. Він ляснув по сраці Тіну і прийнявся за роботу . Сказав завтра прийти забрати . Ми пішли назад. Єдине , що було при Тіні з обладунка то маска і меч. Коли ми йшли , якісь гопніки підійшли до Тіни ззаду і почали грозитись , що вб'ють її , якщо я не заплачу. Я прикликав обладунок без меча. І призупинив час витягнув Тіну і взяв гопніка за голову . Сказав , що таких слабаків в світі не бачив . Гобліни і то сміливіші ніж вони. І перетворив голову гопніка в кашу рукою. А всім іншим повідривав кінцівки і ними ж їх забив до смерті. Потім обладунок зник , і ми пішли далі вертатись в трактир. Тіна не давала мені спати на ліжку . Хоч ліжко і на двох. Прийшлось спати в спальному мішку. Але перед тим ніж повністю заснути відчув , що сильно тісно . Дивлюсь , а та вже в мішку. Прийшлось її в ліжко покласти , скласти мішок ,  заховати і я лягти біля неї. На ранок я не бачив. Щось мені закривало вид. Я давай пробувати рухатись. Прив'язали. Єдине що почув , що тягли мої сумки і мичаня Тіни. Я моментально в обладунок і за ними. Вони залізли в караван і думали . що я їх не наздоженну. Я прикликав коня і за ними. Я наздогнав їх. І вбив кучера зайнявши його місце. Я зупинив коні. А коли один з бандитів вирішив подивитись , що таке я пробив його голову рукою. А в другого пустив блискавку через ту саму руку. Я вернувся до трактиру заплатив , все не наше вернув людям . А самі тепер караваном будем користуватись. Ми забрали в того гнома легший обладунок і кінжал. І вирушили до Пару. Їхали ми два дні. Коли приїхали то розбили вогнище і оглядали місто. Воно було повністю пустим. Я знайшов сумку по дорозі , а на ній були мої ініціали. Коли я її підняв і вдягнув. Піднявся , якийсь тип метрів за сто з косою. І давай з коси стріляти вибуховими снарядами. А я тікаю по кругу. Дивлюсь в сумку , а там пістоль самозарядний і патрони. Я давай заряджати. Прикликав обладунок і підходив до нього. Прийшлось використати заклинання вповільнення часу. Я підійшов і побачив , що до нього йде багато ланцюгів . І я попробував їх розрубити , але не вийшло бо ті зачаровані. Прийшлось з ним в ближньому бою битись. Але тільки , я торкнувся ланцюга рукою , як його роз'їло. Я почав брати в руки всі ланцюги , хоч і той псих знову давай стріляти. Але в дулі я побачив знайомий кінжал. Тіна прийшла на звуки вибухів. Я вже розплавив всі ланцюги , які держали психа. І почав заманювати його до себе. Але виявилось , ще був один ланцюг . Він був на шиї і почав зменшуватись , якщо почав виходити за певну територію. Прийшлось бігти на нього без обладунку. Той мене впізнав і перестав стріляти. Я розірвав той ланцюг поки він був в шоці.

Гораціо ти вернувся брат.
(Жнець)
Да. Це твій пістоль , який ти хотів мені віддати?
(Гор)
Да. Я його покращив. Дякую , що звільнив.
(Жнець)
Не забувай що ми ...
(Гор на секунду затих)
БРАТИ ПО ЗБРОЇ І ПРИГОДАМ.
(Гор і Жнець )
Так це і є той про кого ти казав?
(Тіна)
А ти мразь.
(Жнець злим поглядом)
Що я вже зробила?
(Тіна нерозуміючи)
Тож твої люди мене тут закрили.
(Жнець)
Стопееее. Мене теж найняли вбити всесвітнє зло . Від твого ім'я.
(Гор)
Швидше всього то був мій Радник. Він ще той мудак.
(Тіна)
А МИ ЗНАЄМ . А МИ ЗНАЄМ . КОМУ ЖОПУ НАШПИГАЄМ.
(Жнець і Гор в злісно-веселій інтонації)
Поїхали до тих кого він найняв.
(Жнець)
Він не навидить ельфів. І хотів би , щоб всі їхні жінки були в його розпорядженні.
(Тіна)
От гівно. Мурлак в небезпеці.
(Гор)
Що збираєм нашу команду знову?
(Жнець)
Прийдеться.
(Гор)

Ми прибігли до нашого каравану і сівши. Я прикликав обладунок і перетворив караван на саму швидку карету з 6 конями-привидами. Ми рушили в сторону Нічного королівства.