Емоції
Євген Мазурок
Самотність забирає все у мене. Емоції той список теж поповнили. Нічого не розумію я тепер , наче помер душею я. Але що тепер зміниться в мені. Останні роки три я як в тюрмі. Нічого доброго не бачу я , наче цементом очі залили. Я завжди , як жив в прекрасному світі , але один день все змінив в моєм житті. Всі емоції зникли в один день. Настільки я забув їх смак , що я боюсь їх знов відчути. Я надіюсь що любов мені дай допоможе. Але де її дістати , якщо в тюрмі 3 роки я перебуваю. Нікого тут найти не можна. Хочу я померти . Просто стати трупом . Але як я можу дай померти , якщо до літа наступного я маю дожити і зміниться усе навколо. Але хочеться мені все це зупинити. Я хочу зрозуміти , що мені приготував цей світ раз забрав так багато того чого я так хотів.
2019-12-01 14:43:55
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євген Мазурок
Те чого краще ніколи не переживати
Відповісти
2019-12-01 16:51:48
Подобається
Інші вірші поета
Слух тіла Божевілля Адреналін бою Сила терпіння
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14319
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1702