Відрізані від істини
Чому? Чому ви всі такі? Нічого бачити і чути не можете ви всі. Забиті вуха і заклеєні зіниці Навколо істини літаючи . Чому я можу бачити і чути , А всі вони думають своїм. Думаєте ви праві? О ні. Ви ніколи не знали істини. Чому ви всі забиті своїм великим "Я". Хоч істина в десятки раз вас більша. Ви ніколи не хочете прийняти помилки свої , хоч знаєте що вони існують. Вам людям не важливо все чуже , бо ваше здається вам гарнішим. Ви готові змінити тему для розмови , яка може вам істину відкрити. Чому ви такі горді і вперті , як козли. Не можете нічого прийняти так як є. Ви думаєте , що раз ви старші , то мудріші. Чи раз багато знаєте , то розуму багато. А ні. Все не так як думаєте ВИ. Я відрікся від всіх цих ваших правил. Я можу істину відчуть на дотик. А не так як ви. Шукаючи її там , де тільки тінь її буває рідко. Всі ви думаєте , що ваша думка краща і правильніша. Ні. Всі ці ваші бажання і думки попіл який ви держите , бо це фенікс благородний. Але ж ні. Фенікс не буде повертатися в життя знаючи , що тут є такі не благородні люди. Він через смерть пізнає страх , ніж між людей буде він атракціоном. Ви відрізали себе від істини. І хочете створити , щось ідеальне. Один вже спробував . Тепер ми всі існуєм тут , як грішники позбуті раю на землі.
2020-03-21 06:39:19
5
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5931
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3653