Відрізані від істини
Чому? Чому ви всі такі? Нічого бачити і чути не можете ви всі. Забиті вуха і заклеєні зіниці Навколо істини літаючи . Чому я можу бачити і чути , А всі вони думають своїм. Думаєте ви праві? О ні. Ви ніколи не знали істини. Чому ви всі забиті своїм великим "Я". Хоч істина в десятки раз вас більша. Ви ніколи не хочете прийняти помилки свої , хоч знаєте що вони існують. Вам людям не важливо все чуже , бо ваше здається вам гарнішим. Ви готові змінити тему для розмови , яка може вам істину відкрити. Чому ви такі горді і вперті , як козли. Не можете нічого прийняти так як є. Ви думаєте , що раз ви старші , то мудріші. Чи раз багато знаєте , то розуму багато. А ні. Все не так як думаєте ВИ. Я відрікся від всіх цих ваших правил. Я можу істину відчуть на дотик. А не так як ви. Шукаючи її там , де тільки тінь її буває рідко. Всі ви думаєте , що ваша думка краща і правильніша. Ні. Всі ці ваші бажання і думки попіл який ви держите , бо це фенікс благородний. Але ж ні. Фенікс не буде повертатися в життя знаючи , що тут є такі не благородні люди. Він через смерть пізнає страх , ніж між людей буде він атракціоном. Ви відрізали себе від істини. І хочете створити , щось ідеальне. Один вже спробував . Тепер ми всі існуєм тут , як грішники позбуті раю на землі.
2020-03-21 06:39:19
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2344
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1983