Відрізані від істини
Чому? Чому ви всі такі? Нічого бачити і чути не можете ви всі. Забиті вуха і заклеєні зіниці Навколо істини літаючи . Чому я можу бачити і чути , А всі вони думають своїм. Думаєте ви праві? О ні. Ви ніколи не знали істини. Чому ви всі забиті своїм великим "Я". Хоч істина в десятки раз вас більша. Ви ніколи не хочете прийняти помилки свої , хоч знаєте що вони існують. Вам людям не важливо все чуже , бо ваше здається вам гарнішим. Ви готові змінити тему для розмови , яка може вам істину відкрити. Чому ви такі горді і вперті , як козли. Не можете нічого прийняти так як є. Ви думаєте , що раз ви старші , то мудріші. Чи раз багато знаєте , то розуму багато. А ні. Все не так як думаєте ВИ. Я відрікся від всіх цих ваших правил. Я можу істину відчуть на дотик. А не так як ви. Шукаючи її там , де тільки тінь її буває рідко. Всі ви думаєте , що ваша думка краща і правильніша. Ні. Всі ці ваші бажання і думки попіл який ви держите , бо це фенікс благородний. Але ж ні. Фенікс не буде повертатися в життя знаючи , що тут є такі не благородні люди. Він через смерть пізнає страх , ніж між людей буде він атракціоном. Ви відрізали себе від істини. І хочете створити , щось ідеальне. Один вже спробував . Тепер ми всі існуєм тут , як грішники позбуті раю на землі.
2020-03-21 06:39:19
5
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5718
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4872