Давай поговоримо?
М'ятнохвіста
Давай поговоримо? Сидячи на даху, вдихаючи холодне зимове повітря. Ти не повіриш, але, я уявляв це сотні разів. Я бачив як світає, і як ще сонні люди ледь перебирають своїми ногами. Давай поговоримо у цій зимовій тиші? Нехай снігопад буде єдиним звуком, і ми нарешті довіримо свої душі одне одному. Давай поговоримо? Можливо, завтра нас більше не буде. Давай поговоримо? Можливо не тут, можливо, десь глибоко в домі, Під звуки настінного годинника, напружено рахуючи кожну хвилину. Просто скажи коли тобі набридне, скажи, коли закінчиться повітря, я дам тобі волю, я дам тобі щастя, якщо для цього мені потрібно померти.
2023-08-13 21:59:42
0
0
Інші вірші поета
Сни Минуле Попіл Боюсь любити, но люблю
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1116
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272