Будь-ласка
Я почав бачити тебе увісні, ти прекрасною тінню повстаєш передімною, знову торкаєшся до щоки, усміхаєшся мило й зникаєш. Кожен раз це болючіше, неначе сотню голок проштрикнули моє тіло,но в кінці кінців я прокидаюсь, і вже бачу тебе реального, живого. Занадто добрий й невинний, я боюсь що знову втрачу себе, я боюсь, що ти просто витвір моєї уяви, і боюсь водночас розуміти що ти реальний, я загубився, і кожен раз коли намагався просити допомоги, з уст моїх виривався лиш хрип, я бачу страх в твоїх очах, ти сам не знаєш чого хочеш. Но будь-ласка, не вбивай мене так рано.
2022-11-22 22:18:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615