Будь-ласка

М'ятнохвіста

Я почав бачити тебе увісні, ти прекрасною тінню повстаєш передімною, знову торкаєшся до щоки, усміхаєшся мило й зникаєш. Кожен раз це болючіше, неначе сотню голок проштрикнули моє тіло,но в кінці кінців я прокидаюсь, і вже бачу тебе реального, живого. Занадто добрий й невинний, я боюсь що знову втрачу себе, я боюсь, що ти просто витвір моєї уяви, і боюсь водночас розуміти що ти реальний, я загубився, і кожен раз коли намагався просити допомоги, з уст моїх виривався лиш хрип, я бачу страх в твоїх очах, ти сам не знаєш чого хочеш. Но будь-ласка, не вбивай мене так рано.

2022-11-22 22:18:09

Інші вірші поета

Емоції Боюсь любити, но люблю Попіл Запитай у місяця

Інші поети

Elana

@Elana

Molly Walker

@mollywalker228

Rodney Kanher

@TheForgottenKing

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17227

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5734