Блог
Всі
Вірші
Всі
Скажи зіркам
Що ти можеш сказати зіркам?
Тим, що кожну ніч сяють над нашими головами.
Тим, які десь у небі збираються в сузір'я.
Вони тихі та мовчазні, не люблять шуму і лишнього світла.
Завжди разом, але самотні, сяять слабким світлом, а потім згасають, і ніякі людські очі більше їх не побачать.
Скажи щось зіркам, нехай вони відчують радість та тепло, нехай перед тим як віддатися пустоті, відчують що таке щось, що таке існувати серед існуючого, що таке відчувати, і не важливо, страх це чи радість.
Зірки бояться, зірки не чують, тремтять від кожного подиху, зникають при світлі сонця.
Тож скажи їм, нехай це буде вірш про місяць, чи може балада про сонце й хмари.
Зірки бояться, але зірки хороші співрозмовники.
Вони відчувають твій смуток, вони подарять тобі своє світло, вкриють ним, немов ковдрою, і заспівають безвучну колискову.
Скажи зіркам щось на останок, а краще, подаруй їм цю ніч.
0
0
190
Давай поговоримо?
Давай поговоримо?
Сидячи на даху, вдихаючи холодне зимове повітря.
Ти не повіриш, але, я уявляв це сотні разів.
Я бачив як світає, і як ще сонні люди ледь перебирають своїми ногами.
Давай поговоримо у цій зимовій тиші? Нехай снігопад буде єдиним звуком, і ми нарешті довіримо свої душі одне одному.
Давай поговоримо?
Можливо, завтра нас більше не буде.
Давай поговоримо? Можливо не тут, можливо, десь глибоко в домі,
Під звуки настінного годинника, напружено рахуючи кожну хвилину.
Просто скажи коли тобі набридне, скажи, коли закінчиться повітря, я дам тобі волю, я дам тобі щастя, якщо для цього мені потрібно померти.
0
0
167
Запитай у місяця
Темною ніччю
Ясною ніччю
Запитай у місяця, як він себе почуває
Запитай про те, чи не самотньо йому, коли навкруги безліч народу
Запитай і про те, що він боїться забути, про що намагається докричатись і... Про що боїться признатись.
Усі гріхи, смерть, й просто те, про що про що не можна казати вустами.
Тож запитай у місяця, коли розквітнуть ті квіти, коли трави почнуть невгамовно шуміти, починаючи співати пісню, яку знають лише вони, і те саме літнє листя, яке попри свою утому, що сили держиться за гілки.
Запитай у місяця про сонце, яке він боїться зустріти, але так хотів би обійняти.
Запитай у місяця про нерозділене кохання, запитай, навіть якщо знаєш відповідь, навіть, якщо не хочеш її чути.
Дозволь місяцю відчути себе потрібним.
Дозволь місяцю на мить знову сяяти колишнім світлом.
0
0
167
