Стань моїм вбивцею
(18+)
Твої очі сповнені ненависті, твій голос знову підвищується, але хрипить, кажеш що ненавидиш мене, і я теж. В своїх мріях ти з радістю прикінчиш мене, переріжеш горло й вип'єш ще теплу кров, але мрії це лише картинки в голові. Зроби це! Схопили мене, притисни до стіни й тихим шепотом скажи як ненавидиш, але зігрій своїм подихом мою шию, дай можливість уявити щось більше. Дай можливість повторити цей епізод знову й знову. Наша гра буде бескінченними хованками, де я обов'язково програю, й останнім звуком яким вийде з моїх уст це стогін. Стань моїм вбивцею! Я бачу в твоїх очах невпевненість. Втіли в реальність наші мрії! Вструми в моє сердце гострий кинджал, Знову й знову лише бачу як ти зупиняєшся. Стань моїм вбивцею СТАНЬ, СТАНЬ, СТАНЬ! Ця біла кімната існує лише для нас двох. Ми залишимось тут назавжди, наша кров зіллється в одну, і не існуватиме нічого більше окрім нас. Стань моїм вбивцею! СТАНЬ! СТАНЬ! СТАНЬ! Наша ненависть це єдина ніжність яку ми можемо один одному дати. Синці як мітка показує що в речі є власник. Ми будемо разом навіки, ніхто не захоче обірвати коло ненависті, боючись що це все закінчиться. Стань моїм вбивцею СТАНЬ, СТАНЬ, СТАНЬ.
2023-02-27 09:29:45
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5106