Запитай у місяця
Темною ніччю Ясною ніччю Запитай у місяця, як він себе почуває Запитай про те, чи не самотньо йому, коли навкруги безліч народу Запитай і про те, що він боїться забути, про що намагається докричатись і... Про що боїться признатись. Усі гріхи, смерть, й просто те, про що про що не можна казати вустами. Тож запитай у місяця, коли розквітнуть ті квіти, коли трави почнуть невгамовно шуміти, починаючи співати пісню, яку знають лише вони, і те саме літнє листя, яке попри свою утому, що сили держиться за гілки. Запитай у місяця про сонце, яке він боїться зустріти, але так хотів би обійняти. Запитай у місяця про нерозділене кохання, запитай, навіть якщо знаєш відповідь, навіть, якщо не хочеш її чути. Дозволь місяцю відчути себе потрібним. Дозволь місяцю на мить знову сяяти колишнім світлом.
2023-08-13 21:45:36
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5285
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1718