Я більше не людина
Я більше не людина, якщо це означає замовчати. Я більше не людина, якщо це означає підкоритись. Я більше не людина, якщо це означає бездіяльність. Я більше не людина, якщо потрібно ради цього убивати. Я більше не людина, якщо потрібно відмовитись від себе, від думок, від творів, слів моїх, гарячих бистрих, швидкоплинних, гостріші ніж ножі. І від крижаних, беземоційних та безжалісних що знову й знову линуть з уст моїх, не відчуваючи страху й сорому, не відчуваючи за це ніякої відповідальності. Я більше не людина, якщо це означає сидіти й сподіватись на вселишніх десь там наверху, і тих хто стоять у рядах всемогутньої держави, яка лише жалюгідна кучка вар'ятів й маніяків – ґвалтівників. Всі їх дії і слова пусті, їх домівки побудовані на кістках, а на стінах ще залишились сліди, сліди супротиву і безнадії, останнього крику та тихого хрипу, останнього видиху... Я більше не людина, якщо потрібно впаду на коліна та молитиму про життя, я ніхто, але й не краще.
2022-12-27 20:30:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5689
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3339