Для разогрева
Полнятся чёрным безумием улицы, Кривятся площади под сапогами их. Город заснул и собою любуется, Тронешь завалы и стон под ногами. Плоские души над городом мечутся, Молят пощады у бога распятого. В страхе глядит сквозь экран человечество. Всех не спасут, только каждого пятого. Мама, скажи почему мы такие вот? Ветры завоют с утра над окопами. Орды кочевников над Украиною. Будут всегда с нами боги жестокими? Память людей с каждым выстрелом рушится, Корчится в лужах, блестит под ногами. Плоские души – нет времени мучиться, Для разогрева используют в гамме их. Страшно смотреть на души отражение. Не понимая, но славя Великого. Станет последним ли это сражение С чёрным безумием племени дикого? Год обновления душ поколения – Будут теперь многомерными, славными. Дуют над пеплом ветра и забвению Текст предают, сохраняя заглавия.
2022-09-28 18:13:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8557
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1550