Для разогрева
Полнятся чёрным безумием улицы, Кривятся площади под сапогами их. Город заснул и собою любуется, Тронешь завалы и стон под ногами. Плоские души над городом мечутся, Молят пощады у бога распятого. В страхе глядит сквозь экран человечество. Всех не спасут, только каждого пятого. Мама, скажи почему мы такие вот? Ветры завоют с утра над окопами. Орды кочевников над Украиною. Будут всегда с нами боги жестокими? Память людей с каждым выстрелом рушится, Корчится в лужах, блестит под ногами. Плоские души – нет времени мучиться, Для разогрева используют в гамме их. Страшно смотреть на души отражение. Не понимая, но славя Великого. Станет последним ли это сражение С чёрным безумием племени дикого? Год обновления душ поколения – Будут теперь многомерными, славными. Дуют над пеплом ветра и забвению Текст предают, сохраняя заглавия.
2022-09-28 18:13:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1737
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1411