Для разогрева
Полнятся чёрным безумием улицы, Кривятся площади под сапогами их. Город заснул и собою любуется, Тронешь завалы и стон под ногами. Плоские души над городом мечутся, Молят пощады у бога распятого. В страхе глядит сквозь экран человечество. Всех не спасут, только каждого пятого. Мама, скажи почему мы такие вот? Ветры завоют с утра над окопами. Орды кочевников над Украиною. Будут всегда с нами боги жестокими? Память людей с каждым выстрелом рушится, Корчится в лужах, блестит под ногами. Плоские души – нет времени мучиться, Для разогрева используют в гамме их. Страшно смотреть на души отражение. Не понимая, но славя Великого. Станет последним ли это сражение С чёрным безумием племени дикого? Год обновления душ поколения – Будут теперь многомерными, славными. Дуют над пеплом ветра и забвению Текст предают, сохраняя заглавия.
2022-09-28 18:13:16
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1956
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4921