Души в вас не чая
– Качают сердцами вдоль тел всех веками Кровавые массы, покоя не зная. И сердце, не почки, – какие там камни, Простые насосы – природа другая. – А если сердца вдруг забьются, как птицы, А с мудростью сердца возвысятся люди? – Ну, что вы, пожалуй, такому случиться Нет смысла. Такого по жизни не будет. Ведь сердце лишь мышца с кусочками нерва, Сжимается просто, себя сокращая И сердце не мыслит, не рвётся на небо, За костью грудины, души в нас не чая. – А может быть в сердце находятся души? Они же не знают покоя и бьются, Боятся и любят, их нужно так слушать, Они же поют в нас, над нами смеются. Они нам дороги сквозь тьму пролагают. Вы помните Данко со сломанной грудью? Там дух обитает – природа такая. Святая природа вы верите, люди? А верите чем вы? Вы любите тоже? Что делают мысли, ваш мозг посещая? Откуда в вас чувства до боли, до дрожи? А любят за что вас, души в вас не чая?
2023-06-12 05:19:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8911
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2265