Кареглазый янтарика свет
Любопытство – оно не открытие, Как влюблённость ещё не любовь. В наших жизнях мелькают события Словно звёзды; погаснут и вновь. Всё, что прожили, стало историей. Безразлично гляжу в прошлый век. Лишь проверить осталось теорию, Что исправит себя человек. Безответственно с пылу подарена, Как слепому свеча среди дня, Ярко рыжим кусочком янтарика, Будит пламя в груди у меня. Будет племя грядущее, новое, Будет жизнь без утрат и без слёз. Оно есть рядом с нами, готовое, Из него меня сон мой унёс В эти будни сурово унылые, В беспросветную гниль и тоску, А во снах моих добрые, милые, Молодые на пляже в песку. Просыпаюсь с утра без будильника И бросаюсь к окну – ещё нет. Мне свеча та, дороже светильника, – Кареглазый янтарика свет.
2023-07-31 15:23:29
0
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16754
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2062