Кареглазый янтарика свет
Любопытство – оно не открытие, Как влюблённость ещё не любовь. В наших жизнях мелькают события Словно звёзды; погаснут и вновь. Всё, что прожили, стало историей. Безразлично гляжу в прошлый век. Лишь проверить осталось теорию, Что исправит себя человек. Безответственно с пылу подарена, Как слепому свеча среди дня, Ярко рыжим кусочком янтарика, Будит пламя в груди у меня. Будет племя грядущее, новое, Будет жизнь без утрат и без слёз. Оно есть рядом с нами, готовое, Из него меня сон мой унёс В эти будни сурово унылые, В беспросветную гниль и тоску, А во снах моих добрые, милые, Молодые на пляже в песку. Просыпаюсь с утра без будильника И бросаюсь к окну – ещё нет. Мне свеча та, дороже светильника, – Кареглазый янтарика свет.
2023-07-31 15:23:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11840
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353