Кареглазый янтарика свет
Любопытство – оно не открытие, Как влюблённость ещё не любовь. В наших жизнях мелькают события Словно звёзды; погаснут и вновь. Всё, что прожили, стало историей. Безразлично гляжу в прошлый век. Лишь проверить осталось теорию, Что исправит себя человек. Безответственно с пылу подарена, Как слепому свеча среди дня, Ярко рыжим кусочком янтарика, Будит пламя в груди у меня. Будет племя грядущее, новое, Будет жизнь без утрат и без слёз. Оно есть рядом с нами, готовое, Из него меня сон мой унёс В эти будни сурово унылые, В беспросветную гниль и тоску, А во снах моих добрые, милые, Молодые на пляже в песку. Просыпаюсь с утра без будильника И бросаюсь к окну – ещё нет. Мне свеча та, дороже светильника, – Кареглазый янтарика свет.
2023-07-31 15:23:29
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2423
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3838