Предчувствие
Луну развернуть бы конечно же надо. Под ней наши гадость, беда и утраты. Она виновата за наши печали. Её, как лампаду, когда-то нам дали. Как странник проходит она небосводом, Так светит всем в окна, как манит свободой. И смотрит на Землю одной стороною, Как будто жена, недовольная мною. Всю жизнь ожидаю, друзья, я мессию, Которого люди когда-то просили. Он судьбы разрулит, он всем нам поможет. Прекрасный мужчина и праведный тоже. На ослике белом, в чалме и в халате Стрелою пронзит мир позором объятый, От господа Бога, а с Богом не спорят, Спокойный как время, бездонный как море. Но, видно, живём недостаточно плохо. К последним надеждам стремится эпоха, К лампаде последней, которой разбиться. Луна ещё светит, и боль ещё длится.
2023-08-09 07:03:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2433
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5085