Бог в помощь
Михаэль Казакевич
Над Крещатик'ом огней полным Звёздной россыпью горит полночь. Муз полёт, поэт, сквозь ночь нужен. Остывает на плите ужин. Пусть ложатся на листок строки. О свободе б написать в блоге Иль о гордости людей вставших Со слезою на листок павшей. Сколько слёз ещё, поэт, надо, Чтоб достать того в Кремле гада? Сколько носит их земля, сколько? Но спешит сгореть свеча только. Далеко, пришло б скорей, лето. Чтоб хватало всем тепла, света. Над Крещатик'ом трещит стужа, Как же мир далёк и как нужен. Но нужней всего, нужней лета Голос музы и поток света На стихи твои, огни в полночь. Бог тебе поэт, Бог в помощь!
2022-12-27 03:01:34
0
0
Інші вірші поета
Благослови меня тёплыми ливнями Наверняка Заповедная земля Возвращение
Інші поети
Visha
@cuckoo_brunette
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4969