Миг
Я люблю тебя, а ты? Улыбайся! Улыбнулась! В море чувств моих вернулась С неизвестной мне мечты. Я люблю в твоих глазах Отражаться в новой песне, В белой пене, в страшной бездне, Как из праха снова в прах. Ты приходишь в моих снах, Где без слов меня смущаешь И такое обещаешь, Что не высказать в словах, Что не выплеснуть на лист, На бумагу, на газету. Призовут тебя к ответу – Не судить им, глаз твой чист. Эти чувства у меня, Что ты будишь, – все от Бога. Раздарю их, так их много. До сих пор в костре огня Мы идём вперёд на смерть Не считаем, но пылаем. Может адом, может раем Продолжает всё гореть. Хорошо так из огня, Остудив тела под душем, Возвратив на место души, Засыпать любовь храня. За тебя и за меня... Только миг один, поверьте, От рождения до смерти. Так люби, люби меня!
2022-10-21 04:41:36
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9651
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1956