Настоящая сладость
Всё б ничего, только быстро летят облака, Пишут на них глупых птиц перелётные стаи. Нет, не спешу, а походка как раньше легка. Скоро и мне улететь, и во снах я летаю. Так, как теперь, никогда не завидовал им, Детям своим, их проблемам, утратам, наградам. Риск этой жизни, её сумасшедший экстрим – Словно лижу эскимо у железной ограды Летнего сада, где мне уже стукнуло шесть. И мне смешно, что не знаю, не ведаю строчки Жизни своей, в ней так много, что просто ни счесть: Счастья, как звёзд на небесном вечернем листочке, Лёгких песчинок на тёплом морском берегу, Что под ногами моими утонут на пляже. Я и теперь ещё много хочу и могу – И ни один не узнает, не вычислит даже. Всё б ничего, только нюх изменился и вкус. Мне не лизать эскимо – это гадость, поверьте. Я понимаю теперь птиц посланья, их путь. Как жизнь сладка с лёгким привкусом близости смерти.
2023-08-14 10:47:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1519
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4835