Не ошибаются любя
Не ошибаются любя, Средь прошлых бед скрывая чувства. Ты скажешь мне: "Люблю тебя!" А это ложь или искусство? Ведь ни за что и медный грош Последний в глубине кармана Не брошу я за эту ложь, Не дам за облако тумана. Не ошибаются любя, Оставшись живы после яда. Блестят глаза, зовут меня, Но в глубине родного взгляда Пытаюсь вновь прочесть я боль Войны, предательства и мести. Мне кажется, что я король, Попавшийся в объятья лести. Но вот ответ хранит бокал, Наполненный притворным зельем. Я выпью, как в волну со скал, Как на войну, как в тёмной келье Прожить остаток юных лет, Как кровь пролить свою по капле. Туман исчез, обмана нет. "Любовь" – я прочитал в азарте. Не ошибаются любя, Хроня печали боли прошлой. Прости, пойми, поверь в меня, Мой добрый друг, мой друг хороший.
2023-09-03 08:21:33
0
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16467
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2544