Киевский набат
Люди мира, как мы были правы! Слушайте, слышите: гудит со всех сторон – В Харькове, Одессе и в Полтаве Страшных взрывов, колокольный звон. Там, где человек встаёт из пепла Музыки позора и атак, Тень над миром дьявола окрепла, Холод смерти, Сталина ГУЛАГ. Сотни тысяч заживо сожжённых В на Земле воссозданном аду. Красные кровавые знамёна, Мат вместо молитвы находу. Взрывом перемешанные звуки. Плавится скелетов белый ряд. Здесь уже не плакать о разлуке, С Богом говорят, кости говорят. Слышите громовые раскаты? Это ни гроза, ни ураган, Это отвечает им распятым Голос, что понять придётся нам. Люди мира, на минуту встаньте! Слушайте, слышите: гудит со всех сторон – Это ведь теперь не в Бухенвальде, Это Киев горем опалён. Тот, кто выбрал жизнь, – прослыл героем. Тем в аду теперь не до наград. Завтра это станет и с тобою, Либо раб ты будешь, либо брат. Это возродилась и окрепла В медном гуле праведная кровь. Это жертвы ожили из пепла И влюбились в эту Землю вновь. Звон плывёт, парит над всей Землёю, И гудит взволнованно эфир, Завещая нам живым с тобою: Берегите мир, берегите мир!
2023-01-19 11:26:02
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4955
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5085