Исповедь
Откандалил своё я на свете, Откручинил средь бед, отплясал. Это я просвистел на рассвете, А не ветер средь рухнувших скал. Он похож стал на трубный, шофарный, Что разбудит, кто век уже спит, Мой пропитый, не бритый, бездарный, Затрапезный, болезненный вид. Отмолчал я прошедшие годы, Оттерпел беспросветность надежд. Без добра не проклюнутся всходы, Манн воняет в кармане не свеж. Отболело ненужное тело, Ни черта за последней чертой. Так кого я любил, что я сделал С золотою, цепною душой? Я, пожалуй, чуток доскандалю, Пока зубы не выбиты прочь. Докандалю срока, что мне дали, Не узнав, что есть день, что есть ночь. Мне не жаль ни голодные годы, Ни друзей, что сменил на врагов. Неба своды – холодные своды, Но святые: Господь да любовь!
2023-08-02 09:53:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4259
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8418