Несбалансированность потерь
Вот так всегда, меняет кровь жизнь на говно, И за свободу, и за счастье, и за волю Герой бросается в раскрытое окно, Платить за слово правды, букву правды болью. Мы шестерня, что бьёт валетов, королей, Козырной масти, страшной мести мы кровавой. Зашёл подонок под тебя - скорее бей И погибая с ним лети на покрывало. То покрывало, что накрыло города Твоей страны свинцовой серостью печали. Прощайтесь быстро, уходите в навсегда - Спецназ, которого в бою вдруг повстречали. Ах, как бы выбить из врага вонючих рук, С холодным взглядом судака из гастронома, Краплёных карт колоду. Вот бы был испуг! Пусть не дойти нам до крыльца родного дома. Года истории проходят, как в кино, Где за свободу и за счастье, и за волю Мы платим золотом, чтоб вычистить говно Из каждой буквы, Боже мой. Господь, доколе?
2023-01-25 08:48:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1510
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4060