Я Бог твой
– Мой ангел прекрасный, стихов моих муза, Наш путь не напрасен, был Богом замечен, Ты знаешь Его, а я только лишь буду. Тебя вдохновляли из уст Его песни. Мне надо услышать заветное слово, Чтоб голос заполнил вселенную громом. Я только погибнуть потом не готова Во славу от правды и речи суровой. – Исполнится просьба того, кто захочет, Разверзнется небо от края до рая. Ты видеть готова, как эхо грохочет И рушатся скалы тем звукам внимая? И голос раздался, ко мне обращённый, Над миром дрожащим, готовым к закланию, Лучистый и ясный по белому черный, Кинжальным ударом пронзая сознание. Быть может из рая, в него приглашая, Кто знает, что путь мой, какая награда? "Я Бог твой, един Я, так слушай, Израиль!" И лист пропадает в руках водопада.
2022-11-19 21:59:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1415
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874