Я Бог твой
– Мой ангел прекрасный, стихов моих муза, Наш путь не напрасен, был Богом замечен, Ты знаешь Его, а я только лишь буду. Тебя вдохновляли из уст Его песни. Мне надо услышать заветное слово, Чтоб голос заполнил вселенную громом. Я только погибнуть потом не готова Во славу от правды и речи суровой. – Исполнится просьба того, кто захочет, Разверзнется небо от края до рая. Ты видеть готова, как эхо грохочет И рушатся скалы тем звукам внимая? И голос раздался, ко мне обращённый, Над миром дрожащим, готовым к закланию, Лучистый и ясный по белому черный, Кинжальным ударом пронзая сознание. Быть может из рая, в него приглашая, Кто знает, что путь мой, какая награда? "Я Бог твой, един Я, так слушай, Израиль!" И лист пропадает в руках водопада.
2022-11-19 21:59:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11376
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3858