У входа в вечность
У входа в вечность плещет пламенем река. Тут не прощают ни вранья, ни расставаний, И только годы мук и искренних страданий, И боль души, что ты постиг через века. У входа этого находишь идеал. У входа этого постигнешь пошлость тризны Души, впитавшей грусть и горечь прошлой жизни, Души, что бросится в реки горящий вал. Здесь нет домов твоих, машин, их скоростей, Дурных друзей, смешных забот, мирских печалей, Но только пепел над водой, что изначален, Разносит ветер стоном временных страстей. У входа в вечность не считают нам минут. Стоишь один ты гол, а память режет годы. Здесь постигают суть от времени свободы, И только трепет из любви и страха тут. И ты готов дарить всё то, что потерял. Но сохранится навсегда, не канет в лету Любовь – земной огонь, божественному свету Подобен он, реки горящей грозный вал. Так пусть добавим сквозь любви стихов слова Лучи огней своих свечей за каплей каплю. Их я возьму с собой в полёт, когда оставлю Всех вас и мир сей на границе естества. И вот пока течёт во мне любви река, Да строки пьяные ложатся на бумагу, В судьбу свою их запишу подобно магу, А налетевший ветерок издалека Развеет в прах слова последнего стиха.
2023-07-31 15:22:39
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5884
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6129