Путь к истоку
Есть обычай любви – поделиться огнем, Вдоль событий пройти от "теперь" до истока И напиться водой, непременно вдвоём, Свечи снова зажечь у святого потока. Мы разложим огни рядом с нашим шатром От завистливых слов, от змеиного яда От огня наших глаз, от огня наших слов, От святого тепла счастья райского сада. Потому, что огонь этот вечно горит, Сохраняя для нас через тысячелетия: Чистоту наших чувств, память наших молитв, Эту веру в любовь, для которой мы дети. Эту веру мою никому не отдам, Эту память рожденья души моей снова. Новый ангел её принесёт в тело вам, Если тело открыто для нового слова. Есть обычай души – поделиться огнём, Тем святым, что нисходит из райского сада, Наша память любви, для которой живьём, Окунуться в исток, что всегда с нами рядом.
2023-08-03 15:02:43
0
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3357
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2727