Путь к истоку
Есть обычай любви – поделиться огнем, Вдоль событий пройти от "теперь" до истока И напиться водой, непременно вдвоём, Свечи снова зажечь у святого потока. Мы разложим огни рядом с нашим шатром От завистливых слов, от змеиного яда От огня наших глаз, от огня наших слов, От святого тепла счастья райского сада. Потому, что огонь этот вечно горит, Сохраняя для нас через тысячелетия: Чистоту наших чувств, память наших молитв, Эту веру в любовь, для которой мы дети. Эту веру мою никому не отдам, Эту память рожденья души моей снова. Новый ангел её принесёт в тело вам, Если тело открыто для нового слова. Есть обычай души – поделиться огнём, Тем святым, что нисходит из райского сада, Наша память любви, для которой живьём, Окунуться в исток, что всегда с нами рядом.
2023-08-03 15:02:43
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4442
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2150