Сегодня как вчера
Не бойтесь промахнуться, господа, Ни ошибиться – вы не на дуэли! Мне ваши страхи, дамы, надоели: Как в омут замуж – может навсегда? Ведь жизнь – она и правильный расчёт, И есть в ней, правда, право на ошибки, А счастья берег тем полоской зыбкой, Кто рисковал, но бросил: чёт-нечёт, Где не боялись, даже если чёрт И пуст бокал, и не доеден ужин, Но как успех был после боя нужен, А после нас жизнь и без нас течёт. Как жалок неиспользованный шанс! Роман не кончен, будет продолженье. Приносят черти жизней предложенья, А следом иль картель, иль реверанс. Нам изменяться с жизнью, господа, Пусть круг и снова вынесет к причалу. Не станет завтра обещаньем бала, Раз жизнь сегодня будет, как вчера. Не бойтесь, господа, пусть навсегда Все изменить проигранные роли. Руками розы – будет много боли, Но без цветов не избежать стыда.
2022-09-29 06:44:57
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4633
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3935