Сегодня как вчера
Не бойтесь промахнуться, господа, Ни ошибиться – вы не на дуэли! Мне ваши страхи, дамы, надоели: Как в омут замуж – может навсегда? Ведь жизнь – она и правильный расчёт, И есть в ней, правда, право на ошибки, А счастья берег тем полоской зыбкой, Кто рисковал, но бросил: чёт-нечёт, Где не боялись, даже если чёрт И пуст бокал, и не доеден ужин, Но как успех был после боя нужен, А после нас жизнь и без нас течёт. Как жалок неиспользованный шанс! Роман не кончен, будет продолженье. Приносят черти жизней предложенья, А следом иль картель, иль реверанс. Нам изменяться с жизнью, господа, Пусть круг и снова вынесет к причалу. Не станет завтра обещаньем бала, Раз жизнь сегодня будет, как вчера. Не бойтесь, господа, пусть навсегда Все изменить проигранные роли. Руками розы – будет много боли, Но без цветов не избежать стыда.
2022-09-29 06:44:57
3
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2051
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5464