Строка пророчица
Ты же спи. Мы же будем Здесь всегда, а пока Нам весёлые будни Напророчит строка. Пусть, у времени воин, Буду первым убит, Той строки удостоин Встанет серый гранит. А пока ещё рано, Ночь ещё далека, Днём святого обмана Вьётся тихо строка. Вечной сказкой иллюзий За окном тени битв, Но мы только лишь люди, Нам уйти под гранит. Ты же спи, ещё рано. На дорогах судьбы В эти времени раны Опускают гробы. Я тебе обещаю, В мире том, где нет тел, Нас с тобой повенчают Над бессмертием дел. Там, где ходят безглазы, Строк не пишут, летят И живут без приказа Всё, что было, простят. Через серые будни Вьётся правды строка. Ты же спи, мы же будем Навсегда, а пока...
2023-01-25 09:26:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4885
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4753